Анотація:
Метою даної роботи є комплексний аналіз ландшафтів Житомира, дослідження структури геосистем міста та пов’язаних
з ними природних і техногенних небезпек. У статті представлено детальний аналіз компонентної та морфологічної структури ландшафтів міста, виявлено головні чинники ландшафтної диференціації території та встановлено кореляційні зв’язки
між ландшафтними особливостями різних частин міста і спектром характерних для них небезпек. Результати дослідження
дозволяють розробити диференційований підхід до оптимізації різних типів міських геосистем з урахуванням їх природних
особливостей та рівня антропогенної трансформації. Визначено, що для ландшафтів Житомира характерні чотири основні
типи місцевостей (вододільний хвилясто-рівнинний, схиловий ерозійно-денудаційний, терасовий алювіальний та заплавний
алювіальний), кожен з яких потребує специфічного підходу до управління та охорони. Дослідження показало, що природні
небезпеки в ландшафтах Житомира представлені переважно гідрологічними (повені, підтоплення) та геоморфологічними
(ерозія, зсуви) процесами, які обумовлені природними особливостями території та посилюються внаслідок нераціонального
природокористування. Техногенні небезпеки проявляються у забрудненні атмосферного повітря, поверхневих і підземних
вод, ґрунтів, а також у порушенні природного дренажу території. Для мінімізації виявлених небезпек запропоновано комплекс
заходів з оптимізації міських ландшафтів, зокрема: збільшення площі зелених насаджень на вододілах, терасування крутих
схилів, створення природоохоронних зон у заплаві Тетерева, впровадження систем збору та використання дощових вод, обмеження господарської діяльності в зонах потенційного затоплення. Це перше комплексне дослідження ландшафтів Житомира
як цілісної геосистеми з урахуванням взаємодії природних та антропогенних компонентів, що створює наукове підґрунтя для
впровадження ландшафтного підходу в практику міського планування та забезпечення сталого розвитку міста.
Анотація (англ.):
The purpose of this work is a comprehensive analysis of the landscapes of Zhytomyr, the study of the structure of the city’s
geosystems and associated natural and technogenic hazards. The article presents a detailed analysis of the component and morphological
structure of the city’s landscapes, identifies the main factors of landscape differentiation of the territory, and establishes correlations
between the landscape features of different parts of the city and the spectrum of hazards characteristic of them. The results of the study
allow for developing a differentiated approach to optimizing various types of urban geosystems, taking into account their natural
features and the level of anthropogenic transformation. It has been determined that the landscapes of Zhytomyr are characterized
by four main types of terrain (watershed undulating-flat, slope erosion-denudation, terrace alluvial, and floodplain alluvial), each
of which requires a specific approach to management and protection. The research showed that natural hazards in Zhytomyr landscapes
are mainly represented by hydrological (floods, waterlogging) and geomorphological (erosion, landslides) processes, which are
determined by the natural features of the territory and are intensified due to irrational nature management. Technogenic hazards
manifest themselves in the pollution of atmospheric air, surface and groundwater, soils, as well as in the disruption of the natural
drainage of the territory. To minimize the identified hazards, a complex of measures for optimizing urban landscapes is proposed, in
particular: increasing the area of green spaces on watersheds, terracing steep slopes, creating nature protection zones in the floodplain
of the Teteriv River, implementing systems for collecting and using rainwater, limiting economic activities in potential flooding zones.
This is the first comprehensive study of Zhytomyr landscapes as an integral geosystem, taking into account the interaction of natural
and anthropogenic components, which creates a scientific basis for implementing a landscape approach in urban planning practice
and ensuring the sustainable development of the city.