Terror and war in socio-political processes

Abstract

Терор та війна – форми соціального насилля, які детермінують процеси у політичній сфері, виступають не лише інструментами політичної боротьби, а й джерелом суспільних змін. Акцентовано на базових відмінностей понять «війна», «терор», «тероризм» та вказано на особливості їх означення в сучасних науковому та публічному дискурсах. У статті проаналізовано функціональний характер терору та війни та їх вияви на індивідуальному та колективному рівнях соціального насилля у таких його формах: політичній, економічній, фізичній, структурній і системній. Війна та терор, по суті, виявляються універсальним інструментом циклічної зміни певних форм насилля, зокрема «міфічного», «екзистеційного» та «раціонального» насилля. Війна та терор в їх класичному розумінні завжди реалізуються як фізична форма насилля. Навіть за умов мінімалізації кількості жертв в умовах переважання військової сили армії однієї зі сторін військове насилля становить загрозу застосування фізичної сили, а загроза насилля і є, власне, насиллям. Політичні цілі визначають ставлення кожного члена суспільства до війни, характер збройної боротьби, вибір і мобілізацію ресурсів для її успіху. Це визначає зміст закону залежності ходу війни та її результату від політичних цілей сторін, які протистоять одна одній. Досягнення політичної мети «маркується» у суспільній свідомості як «перемога», а образ переможеного – жирарівською «жертвою», на яку спрямовується агресія, чий рівень у суспільстві, зазвичай, підвищується з початком військових дій.