Фінансове забезпечення розвитку підприємств громадського транспорту на регіональному рівні

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 072 – Фінанси, банківська справа та страхування. – Державний університет «Житомирська політехніка» Міністерства освіти і науки України, Житомир, 2021. Дисертація присвячена комплексному дослідженню, поглибленню теоретичних засад, розширенню методичного інструментарію та формуванню організаційних положень щодо фінансового забезпечення розвитку підприємств громадського транспорту. У роботі сформульовано висновки та рекомендації, спрямовані на удосконалення складових механізму фінансового забезпечення як інструменту ефективного функціонування підприємств громадського транспорту. На підставі оцінки сучасного стану транспортної галузі запропоновано дескриптивну модель транспортної регіональної системи як сукупності суб’єктної складової (органи місцевої влади, наділені власними та делегованими повноваженнями) та об’єктної складової (транспортні підприємства, транспортна інфраструктура, види транспортних засобів, диференційованих за способом пересування, рівнем контролю, формою власності, локацією). Це дозволило виділити передумови її розвитку: 1) просторова мобільність; 2) інтегрований розвиток міст; 3) належне фінансування галузі; 4) ефективна регіональна політика; 5) позитивна динаміка оновлення транспортних засобів і інфраструктури. В дисертації удосконалено наукові підходи до фінансового забезпечення суб’єктів господарювання (методологічний, процесний, ресурсний, формальний), що надало можливість обґрунтувати та ідентифікувати його на основі системного підходу як системи фінансових відносин між суб’єктами, спрямованої на акумуляцію фінансових ресурсів через структуризацію фінансового механізму на підставі визначених державою моделей регулювання. Це надало можливість виділити 3 ліберальну, патерналістську та комбіновану моделі фінансового забезпечення суб’єктів господарювання громадського транспорту, диференційовані за суб’єктом фінансування, механізмами реалізації, методами регулювання, та обґрунтувати необхідність впровадження комбінованої моделі, що характеризується диверсифікацією джерел фінансування, використанням інструментів державноприватного партнерства, змішаним контролем з боку державних і приватних інститутів, що сприятиме модернізації регіональної транспортної інфраструктури та ефективності діяльності перевезення пасажирів громадським транспортом. Виявлено та обґрунтовано елементний склад механізму фінансового забезпечення підприємств громадського транспорту. Здійснено його структуризацію як системи фінансових відносин, що реалізується через сукупність форм, методів та інструментів впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств громадського транспорту з метою ефективного формування, розподілу й використання фінансових ресурсів та виконання соціальної функції забезпечення перевезень пасажирів. На відміну від існуючих підходів до структури механізму фінансового забезпечення, розширено перелік його інструментів: 1) відсоткова ставка для банківського лізингового кредиту; 2) облігації місцевої позики; 3) дотації; 4) субсидії; 5) субвенції (для компенсації пільгових контрактів); 6) норми амортизації; 7) пільгове оподаткування (для приватних перевізників) з врахуванням галузевої специфіки. Обґрунтовано необхідність змішаного фінансування (державно-приватне партнерство), що відповідатиме сутності комбінованої моделі регулювання громадського транспорту на регіональному рівні. Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання ефективності діяльності підприємств громадського транспорту та їх подальшого рейтингування на підставі таксонометричного методу. Результатом використання таксонометричного методу є визначення інтегрального показника ефективності та ідентифікація місця кожного підприємства у кінцевому рейтингу. Це дозволило провести кластеризацію підприємств громадського транспорту за ознакою достатності фінансового забезпечення, створити «дерево проблем» недостатньо ефективного функціонування таких суб’єктів з врахуванням впливу факторів зовнішнього та внутрішнього 4 середовища на їх фінансове забезпечення. В дисертації удосконалено порядок формування амортизаційної політики підприємств громадського транспорту, що, на відміну від існуючого, враховує вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища: 1) інвестиційну політику підприємства; 2) темпи інфляції; 3) склад і структуру пасажирського наземного транспорту; 4) терміни амортизації; 5) методи нарахування амортизації. Це дозволило ідентифікувати такі її етапи: 1) аналіз показників технічного стану об’єктів громадського транспорту з визначенням прорахунків у проведеній амортизаційній політиці, можливостей їх усунення у майбутньому; 2) ідентифікація факторів впливу на формування амортизаційної політики на підприємствах; 3) вибір ефективного методу нарахування амортизації, зважаючи на результати вищепроведеного аналізу; 4) оцінка ефективності амортизаційної політики підприємства. Очікуваними результатами впровадження ефективної амортизаційної політики є покращення технічного стану основних засобів; підвищення безпеки і якості обслуговування пасажирів; формування внутрішнього фінансового джерела відтворення транспортних засобів. Автором розроблено організаційно-фінансовий механізм надання міжнародного фінансування для міського громадського транспорту з боку міжнародних фінансових організацій. На відміну від існуючих, запропонований механізм відображає фінансові відносини між суб’єктами різних системних рівнів (міжнародними фінансовими донорами, позичальниками (Міністерство фінансів України, Міністерство інфраструктури України), отримувачами (органи місцевого самоврядування і підприємства громадського транспорту), що реалізуються із залученням посередників (керівного комітету групи управління проєктом, групи впровадження проєкту). Розроблений механізм дозволив: 1) ідентифікувати проблеми неефективності залучення грантових коштів, визначити напрями їх вирішення; 2) запропонувати заходи активізації контрольної діяльності з боку спостерігачів Європейського інвестиційного банку і громадськості. Обґрунтовано теоретичні підходи до оцінки переваг та ризиків впровадження державно-приватного партнерства як передумови розвитку громадського транспорту 5 з позиції різних суб’єктів (регіональної влади, державної влади, підприємств). Структуровано модель системи державно-приватного партнерства на регіональному рівні для підприємств громадського транспорту: 1) мета; 2) завдання; 3) об’єкти; 4) суб’єкти; 5) джерела; 6) механізми реалізації. Використання запропонованої моделі: 1) сприятиме залученню приватного капіталу в розвиток транспортної інфраструктури; 2) підвищенню якості обслуговування споживачів; 3) формуванню інноваційної економіки. Сформовано та обґрунтовано організаційні засади емісії та обігу облігацій місцевих позик для розвитку транспортної інфраструктури регіону, що містять етапи: 1) оцінка можливості залучення облігацій місцевих позик підприємствами громадського транспорту; 2) визначення параметрів випуску ОМП та потенційних інвесторів; 3) розміщення ОМП та виникнення у емітента боргових зобов’язань з обслуговування облігацій; 4) обіг облігацій; 5) погашення боргу емітентом перед інвестором у розмірі номінальної вартості ОМП та реалізується за допомогою фінансового механізму через взаємодію органів місцевого самоврядування, інвестора, професійного посередника та при наявності діючих елементів ринкових інститутів (біржі, депозитарію та реєстратора). Доведено необхідність створення департаменту з обігу ОМП при міській раді, що: 1) сприятиме підвищенню рівня довіри населення до операцій з цінними паперами; 2) стимулюванню потенційних інвесторів до участі у ефективних проєктах; 3) скороченню витрат органів місцевого самоврядування в процесі емісії ОМП. Запропоновано систему контролю за використанням фінансових ресурсів підприємств громадського транспорту. Основою системи є взаємодія та взаємовплив суб’єктів державного, муніципального (регіонального) та внутрішнього контролю, доповнена суб’єктами громадського контролю (структура у міськраді, призначена генерувати інформацію про цільове використання коштів на розвиток підприємств громадського транспорту), діяльність яких спрямована на підвищення якості послуг комунальних транспортних підприємств, усунення ними порушень та зловживань та стимулювання вирішення регіональних транспортних проблем. Впровадження такої системи контролю сприятиме підвищенню транспарентності громадської оцінки 6 рівня виконання соціально значущих завдань місцевої владою та підпорядкованими комунальними організаціями.