Abstract (ukr):
Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних положень, а також
розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення обліково-аналітичного
забезпечення управління соціальним капіталом підприємства.
У сучасній економіці вартість і потенціал розвитку бізнесу в значній мірі
ґенеруються нематеріальним капіталом, який характеризується унікальністю і
складністю відтворення, що і впливає на його здатність ґенерувати надприбуток.
Нематеріальні активи забезпечують підприємству домінуючі конкурентні
позиції, в той час як матеріальні активи втрачають свою значимість. Саме тому,
структура активів підприємства змінюється, стаючи все більш віртуальною, ідеї
заміщають фізичну складову, тому і корисність традиційних фінансових звітів
знижується.
Соціальний капітал важливий для сталого економічного розвитку, оскільки
тісно пов'язаний зі зміцненням всіх інших форм капіталів. Норми трудової і
ділової етики, що виробляються в процесі соціальної взаємодії, сприяють
підвищенню продуктивності праці і зниженню витрат на здійснення економічної
діяльності. Зміцнення соціального капіталу може істотно підвищити
ефективність соціально-економічної політики держави. Особливого значення
таке зміцнення набуває в нестабільні періоди, коли підвищення рівня довіри в
суспільстві та бізнес середовищі, формування стійких соціальних взаємозв’язків
між підприємствами стає головним фактором розвитку всіх галузей держави.
Для успішної роботи підприємства в умовах зростання значущості
інтелектуальної складової бізнесу все в більшій мірі потрібні нематеріальні
ресурси, і не лише такі як технології та комерційні таємниці виробництва, а й
корпоративна культура, репутація в суспільстві, налагоджені та стійкі зв’язки з
постачальниками. Такого роду нематеріальні цінності поєднуються в єдиному
понятті соціальний капітал, який об’єднує мережевий, клієнтський,
партнерський, інші види капіталу і стає суттєвим фактором створення вартості
суб’єкта господарювання.
На основі дослідження закордонної та вітчизняної наукової літератури в
дисертації сформовано визначення «соціального капіталу підприємства» як
об’єкта бухгалтерського обліку. Запропоноване визначення характеризує
соціальний капітал як ресурс у формі стійких високоефективних соціально економічних взаємодій, що мають економічну цінність і використовуються
суб’єктом господарювання для отримання економічних вигід у майбутньому, які
виникають в результаті формування і використання мережевих нематеріальних
активів. Виділено три головних функції «соціального капіталу»: економічна
функція, функція соціалізації та інституційна функція.
Для формування підходів для здійснення оцінки соціального капіталу
виокремлено його елементи: соціальна мережа, соціальні норми і довіра.
Розроблена модель управління соціальним капіталом підприємства, яка
розрахована на вдосконалення та розвиток соціального капіталу суб’єкта
господарювання, враховуючи поточний стан соціального капіталу. Розроблена
модель спрямована на зменшення операційних та транзакційних витрат, що
виникають в ході господарської діяльності.
Сформовано методичні положення визначення мережевих нематеріальних
активів, які є основою формування соціального капіталу. Нематеріальні активи,
що прямо впливають на стійкість та якість соціальної мережі при відображенні в
обліку не повинні списуватись на витрати періоду, а оцінюватись та відноситись
до складу активів. Методологія вимірювання вартості мережевих
нематеріальних активів має критичне значення у зв’язку зі стрімким розвитком
соціальних мереж та додатків, які залежать від соціальної взаємодії.
Запропоновано перелік критеріїв для оцінки партнерської взаємодії, що
дозволяє визначити ступінь впливу контрагента на формування соціального
капіталу. На основі методу відстаней сформовано рейтинг бізнес-одиниць, який
порівнюється з індексом прозорості. Підтверджено, що найбільший вплив на
якість соціальної мережі має підприємство з високим рівнем прозорості одночасно
з високими показниками фінансової стійкості. При виборі контрагента як суб’єкта
соціальних мереж важливими є такі компоненти: показники фінансової стійкості,
ліквідності та його рівень соціального капіталу. Встановлено, що для комплексної
оцінки стабільності соціальної мережі, її здатності ґенерувати економічні вигоди,
необхідно здійснювати аналіз взаємозв’язків з усіма заінтересованими сторонами
(працівники, акціонери, інвестори, громадські організації, суспільство).
Запропоновано методологію обчислення вартості соціального капіталу,
використовуючи метод «Value explorer». Специфіка цієї методики полягає в
тому, що в ній представлені ключові елементи соціального капіталу
підприємства. При здійсненні оцінки акцент робиться на обов’язкові
управлінські рішення, одночасно ті, що стосуються внутрішьої політики
компанії, так і ті, що стосуються відносин компанії з зовнішніми контрагентами
та іншими заінтересованими сторонами.
Розроблено підходи до облікового відображення соціального капіталу
підприємства. Запропоновано вартість соціального капіталу відображати на
рахунку 192 «Соціальний капітал підприємства», а мережеві нематеріальні
активи, які належать підприємству - на рахунку 126 «Мережеві нематеріальні
активи». Особливою вимогою для обліку цих активів є проведення щорічного
тесту на переоцінку. Запропонована методика обліку не суперечить нормам
чинного законодавства та має сприяти підвищенню рівня інформативності та
достовірності інформації, яка представляється підприємством.
Враховуючи нові вимоги до системи управління, які полягають у
підвищенні рівня довіри як елемента соціального капіталу (довіра до інституцій,
довіра між контрагентами), запропоновано організаційно-методичні підходи до
відображення соціального капіталу в звітності, що дозволяє підвищити рівень
порівнюваності інформації про діяльність різних суб’єктів господарювання.
Підвищення якості звітності та рівня її інформативності має важливе значення
для формування соціального капіталу підприємства, зокрема, для утворення
стійкої партнерської взаємодії.
Визначено вплив довіри як елемента соціального капіталу на рівень
економічного розвитку через показник ВВП на душу населення. Встановлення
цієї залежності підтверджує цінність соціального капіталу як на макро-рівні (у
вигляді створення або вдосконалення державних інститутів), так і на мікро-рівні
(через утворення партнерських мереж). На макро-рівні довіра як елемент
соціального капіталу важлива для процесів інституційних перетворень та
створення додаткової вартості.
Обґрунтовано вплив нових форм соціально-економічної взаємодії у вигляді
платформ краудфандингу, краудсорсингу, однорангового кредитування на
формування соціального капіталу суб’єктів господарювання та розвиток мережевої
економіки. Економіка спільного споживання (мережева взаємодія) розуміється як
соціально-економічна модель, де відбувається усвідомлена відмова від приватної
власності на користь власності колективної. Мережі формуються завдяки
утворенню партнерських зв’язків; підприємства не мають сильного вертикального
впливу на мережі, оскільки кожен користувач має різні потреби, що фактично
унеможливлює наявність «загальних стратегій», щоб керувати всіма. Мережева
економіка вимагає, щоб стратегії враховували інтереси всіх сторін, але були
достатньо стійкими, довговічними та вибудовували невразливі взаємозв’язки.
Abstract (eng):
The dissertation is devoted to the substantiation of theoretical provisions, as well
as the development of practical recommendations for improving the accounting and
analytical support of an enterprise's social capital management.
In today's economy, the value and potential of business development are largely
generated by intangible capital. Intangible capital is characterized by the uniqueness
and complexity of reproduction, which affects its ability to generate profits. Intangible
assets provide the company with a dominant competitive position, while tangible assets
lose their significance. That is why the structure of the company's assets is changing,
becoming more virtual, ideas are replacing the physical component, and therefore the
usefulness of traditional financial statements is reduced.
Social capital is important for sustainable economic development. It is closely
linked to the strengthening of all other capital forms. Norms of labor and business
ethics, developed in the social interaction process, increase productivity, and reduce
costs of economic activity. Strengthening social capital can significantly increase the
effectiveness of the socio-economic policy of the state. Strengthening is important in
unstable periods. When increasing the level of trust in society and the business
environment, the formation of stable social relationships between enterprises becomes
a major factor in the development of all state sectors.
For the successful operation of the enterprise in the growing importance of the
intellectual component of the business increasingly requires intangible resources, not
only such as technology and production secrets but also corporate culture, reputation
in society, well-established and stable relationships with suppliers. Intangible values
are combined in a single social capital concept combines network, client, partner, other
types of capital and becomes an essential factor in value-creating.
The definition of «social capital of the enterprise» is formed based on research of
this category in the scientific literature. The proposed definition characterizes social
capital as a resource in the form of sustainable high-performance socio-economic
interactions that have economic value and are used by the entity to obtain future
economic benefits arising from the formation and use of network intangible assets.
There are three main functions of «social capital»: economic, socialization function,
and institutional function.
Elements of social capital are approached: social network, social norms, and trust.
A model of social capital management of the enterprise has been developed. To
improve and develop the social capital of the business entity, considering the current
state of social capital the model has been designed. The developed model is aimed at
reducing operating and transaction costs that arise during economic activity.
Methodical provisions for determining network intangible assets, which are the
basis for the social capital formation, have been formed. Intangible assets that directly
affect the sustainability and quality of the social network when reflected in the
accounting should not be written off against the costs of the period but valued and
included in the assets. The methodology for measuring the value of network intangible
assets is critical due to the rapid development of social networks and applications that
depend on social interaction.
A list of criteria for assessing the partnership is proposed. It allows determining
the degree of influence of the counterparty on the formation of social capital. Based on
the distance method, a rating of business units is formed, which is compared with the
transparency index. The company with the highest level of transparency at the same
time with high indicators of financial stability has the greatest influence on the quality
of the social network. The following components are important when choosing a
counterparty as a subject of social networks: indicators of financial stability, liquidity,
and its level of social capital. It is established that to comprehensively assess the
stability of the social network, its ability to generate economic benefits, it is necessary
to analyze the relationship with all stakeholders (employees, shareholders, investors,
NGOs, society).
A methodology for calculating the value of social capital using the method «Value
explorer» is proposed. The specificity of this technique is that it presents the key
elements of the social capital of the enterprise. The evaluation focuses on responsibilities
and management decisions, at the same time, both in the field of internal company and
between socio-economic relations of the company. Approaches to the accounting
reflection of the social capital of the enterprise are developed. It is proposed to reflect
the value of social capital on account 192 «Social capital of the enterprise», and network
intangible assets owned by the enterprise are proposed to be recorded on account 126
«Network intangible assets». The requirement for accounting for these assets is to
conduct an annual revaluation test. The proposed method of accounting does not
contradict the norms of current legislation and should help increase the level of
information and reliability of the information provided by the company.
The new requirements for the management system, which are to increase the level
of trust as an element of social capital (trust in institutions, trust between
counterparties) are given. The proposed organizational and methodological approaches
to the reflection of social capital in reporting will increase the level of information
comparability about the activities of different entities. Improving the quality of
reporting and the level of its informativeness is important for the formation of
enterprise social capital.
The impact of trust as an element of social capital on the level of economic
development through GDP per capita is determined. Establishing this dependence
confirms the value of social capital both at the macro-level (in the form of creation or
improvement of state institutions) and at the micro-level (through the formation of
partnership networks.
The influence of new forms of socio-economic cooperation in the form of
platforms of crowdfunding, crowdsourcing, peer-to-peer lending on the formation of
social capital of economic entities and the development of the network economy is
substantiated. The economy of shared consumption (network interaction) is understood
as a socio-economic model where there is a conscious abandonment of private property
in favor of collective property. Networks are formed through the formation of
partnerships. Businesses do not have a strong vertical impact on the network, as each
user has different needs, which makes it impossible to have «common strategies» to
manage everyone. The network economy requires that strategies consider the interests
of all parties, but be sufficiently resilient, durable, and build invulnerable relationships.