Please use this identifier to cite or link to this item:
https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9057| Title: | Кількісна оцінка відходів при розпилюванні природного каменю дисковими пилами |
| Other Titles: | Quantitative assessment of waste during the sawing of natural stone with circular saws |
| Authors: | Шамрай, В.І. Мельник-Шамрай, В.В. Подчашинський, Ю.О. Наумов, Я.О. Меринов, Р.Р. Shamrai, V.I. Melnyk-Shamrai, V.V. Podchashynskyi, Yu.O., Naumov, Ya.O. Merynov, R.R. |
| Keywords: | кількісна оцінка відходів розпилювання природного каменю кам’яний шлам дискові пили геометричні відходи обробка каменю коефіцієнт коригування quantitative assessment of waste natural stone sawing stone sludge circular saws geometric waste stone processing correction coefficient |
| Issue Date: | 2025 |
| Publisher: | Державний університет "Житомирська політехніка" |
| Series/Report no.: | Технічна інженерія;2(96) |
| Abstract: | У статті представлено комплексну кількісну оцінку утворення відходів при розпилюванні блоків природного каменю дисковими пилами, що є актуальним завданням для каменеобробної галузі. Дослідження вирішує науково-практичну проблему, що полягає у значній розбіжності між теоретичними розрахунками та фактичними обсягами втрат сировини на виробництві. Ця розбіжність призводить не лише до прямих економічних збитків через втрату дорогоцінного матеріалу, але й ускладнює виробниче планування та калькуляцію собівартості продукції. Дослідженням підтверджено зворотну залежність між товщиною слябів та відсотком відходів. Практичні показники втрат, отримані в ході експерименту, значно перевищують ідеальні розрахункові значення. Наприклад, при розпилюванні на сляби товщиною 20 мм фактичні втрати сягають 51,41 %, тоді як теоретичний розрахунок прогнозує лише 34 %. Встановлено, що ключовою причиною такої різниці є подвійна природа відходів: крім технологічного шламу, що є неминучим наслідком роботи різального інструменту, утворюються геометричні відходи («обапол») через неправильну форму сировинних блоків. Аналіз 29 окремих блоків показав, що висока варіативність фактичних втрат (від 34 до 54 %) зумовлена переважно індивідуальною геометрією кожного блоку, що робить узагальнені розрахунки недостатньо точними для практичного застосування. Головним результатом роботи є розроблена чотириетапна методика кількісної оцінки відходів, що дозволяє подолати обмеження існуючих підходів. Вона містить вхідний контроль із визначенням нетто- та брутто-об’ємів для попередньої оцінки геометричних втрат; теоретичне моделювання для розрахунку ідеального об’єму шламу; емпіричний аналіз для складання фактичного матеріального балансу після розпилювання; введення емпіричного коефіцієнта коригування (К). Цей коефіцієнт враховує неідеальності реального виробничого процесу (вібрації, знос інструменту тощо) і дозволяє створити вдосконалену прогностичну модель. Таким чином, запропонована методика перетворює оцінку відходів зі статичної констатації втрат на дієвий інструмент для економічно обґрунтованого планування, точного прогнозування та оптимізації технологічних процесів у каменеобробній галузі. |
| URI: | https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9057 |
| Appears in Collections: | Технічна інженерія |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.