Крайовий кут змочування поверхонь сплаву NiTi після торцевого фрезерування

Abstract

Здатність до змочування є важливою функціональною властивістю поверхні, що має принципове значення в багатьох галузях науки і техніки: від видобувної промисловості і до біомедицини. Сплави NiTi набувають все більшого застосування в різних галузях промисловості, що вимагає дослідження їх змочувальних властивостей після різних технологічних методів обробки. Різні методи механічної обробки створюють на поверхні специфічний мікрорельєф, що є одним із ключових факторів впливу на змочувальні властивості поверхні. Робота присвячена експериментальному дослідженню залежності крайового кута змочування поверхонь сплаву NiTi після торцевого фрезерування від параметрів шорсткості та хвилястості, виміряних у різних напрямках відносно напрямку подачі. Дослідні зразки оброблялися в умовах сухого симетричного торцевого фрезерування зі змінними режимами різання. Крайовий кут змочування поверхні водою визначався методом сидячої краплі. Крапля води перебувала на усіх досліджуваних фрезерованих поверхнях у стані Венцеля. Розглядається вплив топології поверхні на форму краплі. Базою для порівняння є зразок з полірованою поверхнею (Ra 0,07 мкм). Обговорюються кореляційні зв’язки між шорсткістю та хвилястістю фрезерованих поверхонь, виміряних у різних напрямках, та крайовим кутом змочування. Отримані результати можуть бути корисними для розуміння поведінки змочування фрезерованих поверхонь із сплавів NiTi.