Neo-Economic Doctrine of Innovative Economic Transformation: Digital, Creative, and Socio-Ethical Aspects of Business

Abstract

Актуальність. Глобальна економіка динамічно еволюціонує в апробації цифрових інструментів формування доданої вартості та максимізації прибутку. Нова економічна реальність - нео- економіка передбачає глобальне переформатування як ринків праці і капіталу так і свідомості людей. В її філософії закладено цифрові інновації як інструмент розвитку; творчість як економічну силу; етику як норму ведення бізнесу; сталий розвиток як основу майбутнього. Зміни спонукають до концентрації наукових досліджень в питанні адаптації до нових умов. Метою статті є дослідження теоретичних аспектів становлення доктрини поняття нео-економіки, як системного явища та етики її економічного розвитку. Це вимагає осмислення парадигми змін (через призму цифрових, креативних та соціально-етичних чинників) та посилення діалогу щодо концепції спільного існування суб’єктів ринку в новій цифровій реальності. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, систематизації, теоретичного узагальнення, абстрагування та аналогії, індукції та прогнозування. Результати дослідження. Досліджено еволюцію економічної думки. Акцентовано на необхідності пошуку компромісів в побудові гармонійного поєднання між економічним зростанням та суспільними цінностями в новій реальності. Розкрито важливість людського потенціалу в системі креативних рішень глобальної нео-економіки та необхідності розробки важелів захисту його етичних норм. Практичне значення дослідження полягає в тому, що акцентовано увагу суспільства на проблематиці фундаментальних економічних викликів (етичних, цифрових) і пошуку шляхів їх вирішення. Сформульовано нове бачення ролі людства в парадигмі нео-економіка. Запропоновано власне визначення поняття «нео-економіка» на основі використання креативної складової людського потенціалу та результатів інноваційної діяльності (нових технологій, інновацій, інформації, знань). Запропоновано залучення якомога ширшого кола учасників а саме «споживач-компанія-продукт-суспільство-держава» в практику імплементації нових економічних рішень для уникнення соціальних конфліктів та побудови гуманного симбіозу. Основні висновки можуть бути використані. Обґрунтовано необхідності формування єдиних механізмів запобіжників дотримання етичних норм. Акцентовано необхідність розширення суспільного діалогу змін.