ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ РУЙНУВАНЬ В УКРАЇНІ: ВИКОРИСТАННЯ ПЕРЕРОБЛЕНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТАЛОГО БУДІВНИЦТВА

Abstract

В умовах триваючих військових дій в Україні та їх руйнівних наслідків, проблема утилізації будівельних відходів руйнування набуває особливої гостроти. Велика кількість відходів, що утворилися в результаті обстрілів та руйнувань інфраструктури, становить значний екологічний та соціальний виклик. Дослідження зосереджується на вивченні впливу цих відходів на довкілля, виявленні шляхів їх безпечної та ефективної утилізації та рециклінгу. Питання ефективного управління будівельними відходами в Україні стає ще більш актуальним у світлі необхідності відновлення зруйнованих територій. Наразі існуючі методи утилізації, як правило, обмежуються захороненням відходів, що призводить до додаткового навантаження на звалища та земельні ресурси. Відсутність комплексної стратегії управління відходами робить цю проблему ще більш важливою для розгляду та вирішення на державному рівні. В цьому аспекті особливу увагу заслуговує досвід інших країн, де вже впроваджені технології переробки будівельних відходів та його повторного використання. Наприклад, практика використання руїн як сировини для нового будівництва, яка була успішно застосована під час відновлення Варшави після Другої світової війни, може стати в нагоді Україні в післявоєнний період. Розвиток «зеленого бетону», який включає в себе використання перероблених матеріалів, є одним із способів мінімізації екологічного впливу будівельної індустрії. «Зелений бетон» не тільки сприяє зменшенню викидів CO2, пов’язаних з виробництвом традиційного бетону, але й покращує механічні властивості та довговічність конструкцій. Однак, разом із перевагами, використання перероблених матеріалів може нести і ризики, зокрема пов’язані з корозією арматури через присутність хлоридів та інших корозійно-активних компонентів. Дослідження показує, що інтеграція перероблених матеріалів у виробництво бетону вимагає ретельного вибору компонентів та контролю якості готової продукції. Необхідно враховувати такі фактори, як вміст солей та інших хімічних речовин у вторинних матеріалах, які можуть впливати на процеси корозії в бетонних конструкціях. Також важливо розглядати можливості модифікації складу бетону з використанням добавок, які можуть покращувати його властивості та збільшувати опір проникненню агресивних речовин. Результати даного дослідження мають стратегічне значення, оскільки вони можуть бути використані для розробки комплексної державної політики у сфері управління будівельними відходами, екологічного будівництва та сталого розвитку інфраструктури.