Обґрунтування оптимальних параметрів відокремлення монолітів природного каменю від масиву алмазно-канатними установками з метою зменшення втрат

Abstract

Під час відокремлення монолітів від масиву алмазно-канатними установками зберігається його цілісність, але разом з цим виникають супутні проблеми та питання, такі як вибір оптимальних розмірів моноліту і кута буріння для заведення канату, або які механізми чи пристосування використовувати при відділенні моноліту від масиву. Процес відокремлення моноліту від масиву алмазними канатними установками здебільшого супроводжується виникненням кількісних втрат каменю, на які впливають такі параметри: кількість площин оголення моноліту, розміри моноліту, який вилучається, абсолютний діаметр буру, товщина алмазного канату. Якісні втрати під час використання алмазно-канатних пил майже відсутні. Однак на їх виникнення впливають такі чинники: відхилення канату від заданої площини пропилу, нерівномірне зношування алмазних втулок і зміна товщини алмазного шару в результаті його зношування під час різання.