DSpace JSPUI
DSpace preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7776| Title: | ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОХОЛДИНГІВ |
| Other Titles: | Forming and efficiency of functioning of agrokholdings |
| Authors: | Данкевич, А.Є. |
| Keywords: | агропромислова інтеграція, інтегровані структури, агрохолдинг, конкурентоспроможність, ефективність, бюджетування, управління, ресурсний потенціал, соціальний розвиток, державна політика |
| Issue Date: | 2012 |
| Publisher: | ННЦ „ІАЕ”, м. Київ |
| Citation: | Данкевич А. Є. Формування та ефективність функціонування агрохолдингів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : 08.00.04. Київ, 2012. 36 с. |
| Abstract: | Данкевич А.Є. Формування та ефективність функціонування агрохолдингів. – На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, Київ, 2012. Із позицій системного підходу досліджено теоретико-методологічні та прикладні аспекти розвитку інтеграційних процесів у сільському господарстві через призму організаційних, економічних та соціальних чинників. Опрацьовано організаційний, управлінський та ресурсний інструментарій їх функціонування, як елементи побудови ефективної моделі подальшого розвитку агропромислового виробництва на інноваційній основі. Визначено організаційний, економічний, структурний і правовий етапи створення агрохолдингів. Побудовано загальну схему агрохолдингу та його організаційну модель, в якій система управління складається із двох центрів контролю – фінансового та виробничого. Проведено порівняльний аналіз інтеграції сфер господарської діяльності залежно від форми об'єднання компаній. Проведено комплексне дослідження ефективності господарської діяльності агрохолдингів, проаналізовано використання ними ресурсного потенціалу, розроблено напрями підвищення ефективності господарської діяльності та обґрунтовано необхідність збалансування соціально-економічних параметрів розвитку з рахуванням інтересів сільських територій, в межах яких вони ведуть діяльність. |
| Description: | Розвиток конкурентоспроможного агропромисло-вого виробництва в умовах ринкових відносин потребує принципово нових підходів до організації його ведення, спрямованих на підвищення ефективності до європейського рівня. В першу чергу це пов’язано з необхідністю запровадження механізмів ресурсного, технологічного та організаційного його оновлення, залучення інвестицій, захисту інтересів вітчизняних товаровироб-ників, врегулювання міжгалузевих диспропорцій, усунення посередницького впливу, побудовою замкнутого циклу виробництва, переробки та реалізації продукції, виходу на зовнішні ринки продукції і капіталів, впровадження інновацій та розбудови інфраструктури. Цим на даному етапі і зумовлений активний розвиток агрохолдингів. Сучасний стан розвитку економіки агропромислового комплексу ставить перед агрохолдингами особливі завдання. Поряд з відновленням ресурсного потенціалу, забезпеченням скоординованої діяльності їх структурних підрозділів, освоєнням інвестицій, впровадженням інновацій необхідно зосередити увагу на формуванні взаємовигідних відносин між суб’єктами інтеграційних процесів, уникненні соціальної напруги та встановленні партнерських відносин між агрохолдингами та територіями, в межах яких вони ведуть діяльність. Cтворення агрохолдингів є моделлю розвитку аграрного сектору економіки, яка забезпечує розширене відтворення шляхом залучення інвестицій, впровадження інновацій, формування конкурентоздатного агропромислового комплексу, який характеризується такими критеріями: випуск якісної продукції, здатної задовольнити продовольчу безпеку та реалізувати експортний потенціал країни; запровадження науково-технічних досягнень та ефективного використання ресурсного потенціалу; розвиток інфраструктури аграрного ринку; раціональне використання земель; впровадження енергозберігаючих технологій; досягнення ефективного функціонування бізнесу та підвищення соціальних стандартів життя працюючих, благоустрій сільських територій та реалізація соціальних програм. Розвиток економіки сільського господарства має бути тісно пов'язаний з розвитком сільських територій. У зв’язку з цим виникає необхідність поглибленого вивчення інституціонального забезпечення розвитку даних процесів і перспектив їх впливу на економіку аграрного сектору та соціальний розвиток сільських територій. Накопичений певний теоретичний і методичний матеріал у сфері розвитку інтеграційних процесів може слугувати базою для проведення досліджень у цьому напрямі. Проте недостатнє обгрунтування теоретико-методологічних засад формування агрохолдингів, незадовільний стан розвитку аграрного сектору економіки, необхідність впровадження ефективних форм організації виробництва вимагають поглибленого вивчення інституціональних основ методологічного і методичного забезпечення становлення та розвитку агрохолдингів і розробки механізмів ефективної їх діяльності. Велика значимість для національної економіки проблем формування розвитку агрохолдингів і недостатня їх вивченість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, мету, завдання та структурну побудову роботи. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Данкевич А. Є. Орендні земельні відносини у сільському господарстві / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2006. – № 5. – С. 63–69. (0,29 д.а.). 2. Данкевич А. Є. Удосконалення земельних відносин в аграрній сфері господарстві / A. Є. Данкевич // АгроІнКом. – 2007. – № 5–6. – С. 120–122 (0,28 д.а.). 3. Данкевич А. Є. Організаційно-економічні передумови запровадження ринку сільськогосподарських земель / A. Є. Данкевич // АгроІнКом. – 2007. – № 7–8. – С. 99–101 (0,32 д.а.). 4. Данкевич А. Є. Світовий досвід оренди земель / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2007. – № 3. – С. 138–144 (0,52 д.а.). 5. Данкевич А. Є. Розвиток земельних відносин у сільському господарстві / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2007. – № 7. – С. 47–50 (0,34 д.а.). 6. Данкевич А. Є. Напрями удосконалення земельних відносин у сільському господарстві / A. Є. Данкевич // Вісник ДААУ. – 2007. – № 1. – С. 186–193 (0,50 д.а.). 7. Данкевич А. Є. Методологічні основи розвитку бюджетування у сільському господарстві / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2008. – № 6. – С. 64–69 (0,47 д.а.). 8. Данкевич А. Є. Розвиток агрохолдингів у сільському господарстві Житомирської області / A. Є. Данкевич // Вісник ЖНАЕУ. – 2011. – № 1. – С. 105–111 (0,37 д.а.). 9. Данкевич А. Є. Особливості формування структури посівів та структури сівозмін в умовах Житомирської області / A. Є. Данкевич, А. М. Бовсуновський // Агросвіт. – 2011. – № 13–14. – С. 26–30 (0,39 д.а, особистий внесок – характеристика стану та напрямів ведення виробничої діяльності в умовах інтегрованого виробництва, 0,3 д.а.). 10. Данкевич A. Є. Ефективність господарських структур в умовах трансформації відносин власності / A. Є. Данкевич // Агросвіт. – 2011. – № 8. – С. 8–11 (0,34 д.а.). 11. Данкевич А. Є. Вплив розмірів землекористувань на рівень виробництва / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 9. – С. 29–34 (0,37 д.а.). 12. Данкевич А. Є. Формування земельних масивів інтегрованих структур / A. Є. Данкевич // Землевпорядний вісник. – 2011. – № 2. – С. 36–42 (0,56 д.а.). 13. Данкевич А. Є. Еколого-економічні аспекти використання сільськогосподарських угідь в умовах приватної власності та ринкових відносин / A. Є. Данкевич // Землевпорядний вісник. – 2011. – № 6. – С. 26–29 (0,31 д.а.). 14. Данкевич А. Є. Ефективність використання виробничих ресурсів в умовах корпоратизації / A. Є. Данкевич // АгроІнКом. – 2011. – № 7–9. – С. 122–125 (0,38 д.а.). 15. Данкевич А. Є. Ефективність використання земель в умовах трансформацій відносин власності / A. Є. Данкевич // Вісник аграрної науки. – 2011. – № 8. – С. 60–62 (0,30 д.а.). 16. Данкевич А. Є. Організаційно-економічні складові раціонального господарювання / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 6. – С. 22–27 (0,53 д.а.). 17. Данкевич А. Є. Напрями підвищення ефективності господарської діяльності агрохолдингів / A. Є. Данкевич // АгроІнКом. – 2011. – № 4–6. – С. 76–79 (0,42 д.а.). 18. Данкевич А. Є. Напрями удосконалення орендних земельних відносин у контексті розвитку агрохолдингів / A. Є. Данкевич // Землеустрій і кадастр. – 2011. – № 1. – С. 21–28 (0,53 д.а.). 19. Данкевич А. Є. Організація роботи з персоналом в агрохолдингах / A. Є. Данкевич // Вісник ХНУ ( Т. 4–2). – 2011. – С. 80–83 (0,47 д.а.). 20. Данкевич А. Є. Роль агрохолдингів у соціальному розвитку села / A. Є. Данкевич // Агросвіт. – 2011. – № 12. – С. 30–35 (0,62 д.а.). 21. Данкевич А. Є. Особливості розвитку земельних відносин в умовах концентрації землекористувань / A. Є. Данкевич // Землеустрій і кадастр. – 2011. – № 2. – С. 34–39 (0,38 д.а.). 22. Данкевич А. Є. Організаційно-економічний механізм побудови агрохолдингів / A Є. Данкевич // Вісник КНЕУ. – 2011. – № 12. – С. 30–35 (0,40 д.а.). 23. Данкевич А. Є. Передумови та основні принципи розвитку агрохолдингів / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 5. – С. 139–147 (0,70 д.а.). 24. Данкевич А. Є. Організаційно-економічні засади розвитку агрохолдингів / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 12. – С. 63–67 (0,37 д.а.). 25. Ходаківський Є. І. Сучасний стан ринків зерна, хмелю, картоплі та льону Поліського регіону/ Ходаківський Є. І., Приймачук Т. Ю., Данкевич А. Є. та ін.– Житомир, 2007. – 25 с. (0,28 д.а, особистий внесок – характеристика стану соціально-економічного розвитку агровиробництва в ринкових умовах господарювання, 0,1 д.а.). 26. Федоров М. М. Рекомендації щодо забезпечення розвитку земельних відносин у ринкових умовах /Федоров М. М., Месель-Веселяк В. Я., Данкевич А. Є. та ін. – Київ : Видання та друк –ІАЕ УААН, 2009. – 58 с. (3,7 д.а, особистий внесок – характеристика стану та напрямів розвитку орендних земельних відносин та підвищення ефективності використання земель у агроформуваннях 0,19 д.а.). 27. Данкевич А. Є. Розвиток ефективного землеробства у сільському господарстві / А. Є. Данкевич // Українська наукова школа фізичної економії: теоретичні та прикладні аспекти (до 90-річчя М. Д. Руденка) : матеріали засідання круглого столу. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – С. 150–155 (0,19 д.а.). 28. Данкевич А. Є. Перспективи розвитку сільськогосподарських підприємств Житомирської області / А. Є. Данкевич, В. Є. Данкевич // Формування стратегії розвитку регіонального АПК : матеріали IV міжфакультет. наук.-практ. конф. молодих вчених. – Житомир : ДАЕУ, 2008. – С. 28–32 (0,28 д.а, особистий внесок – характеристика стану та напрямів розвитку агропромислової інтенграції, 0,2 д.а.). 29. Данкевич А.Є. Підвищення ефективності виробництва в аграрних об’єднаннях // Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві : матеріали Дванадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (Київ, 25–26 лют. 2010 р.). – К. : ННЦ ІАЕ, 2010. – С. 436–439 (0,21 д.а.). 30. Данкевич А. Є. Диверсифікація виробництва аграрними холдингами / A. Є. Данкевич // Сьома міжфакультет. наук.-практ. конф. молодих вчених [“Формування стратегії розвитку аграрного сектору регіону”]. – Житомир : Вид-во “Житомирський національний агроекологічний університет”, 2011. – Т. 2. – С. 40–43 (0,31 д.а.). 31. Данкевич А. Є. Екологічні особливості діяльності аграрних холдингів // Сьома наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених [“Наука. Молодь. Екологія-2011”]. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – Т. 2. – С. 33–37 (0,35 д.а.). 32. Данкевич А. Є. Інституційні ефекти розвитку інтегрованих структур : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених [“Продуктивні сили та продовольча безпека країни”] (у заочній формі) / [редкол. : П. Т. Саблук та ін.]. – К. : ННЦ ІАЕ, 2010. – С. 82–85 (0,20 д.а.). 33. Данкевич А. Є. Концентрація сільськогосподарського виробництва в умовах ринку// Актуальні проблеми фінансової системи України : зб. тез доповідей та виступів VIІІ міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів і студентів. – Черкаси : Вид-во ЧДТУ, 2011. – ТІІІ. – С. 12–14 (0,16 д.а.). 34. Данкевич А. Є. Маркетингове забезпечення діяльності вертикально інтегрованих аграрних формувань : матеріали III міжнар. наук.-практ. конф. [“Маркетингове забезпечення продовольчого ринку України”]. – Полтава : РВВ ПДАА. – 2011. – С. 96–98 (0,19 д.а.). 35. Данкевич А. Є. Механізм формування агрохолдингів в умовах ринку : матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. [“Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин”]. – Умань : Видавець “Сочінський”, 2011. – Ч. 1. – С. 108–110 (0,14 д.а.). 36. Данкевич А. Є. Особливості бюджетування в агрохолдингах : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. [“Менеджмент 21 сторіччя: фінансові, економічні та інноваційні аспекти”]. – К. : УВОІ “Допомога” – 2011. – С. 122–123 (0,18 д.а.). 37. Данкевич А. Є. Прогнозування та моделювання розвитку інтегрованих структур : ХI Всеукр. наук.-практ. конф. [“Статистична оцінка соціально економічного розвитку”]. – Хмельницький : Хмельницький університет управління та права, 2011. – С. 55–58 (0,18 д.а.). 38. Данкевич А. Є. Розвиток організаційно-правових форм господарювання в умовах ринку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Економіка: сучасний стан та пріоритети розвитку”. – Сімферополь : ДІАЙПІ. – 2011. – С. 74–76 (0,14 д.а.). 39. Данкевич А. Є. Розвиток сільських територій в умовах концентрації виробництва : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Інформаційно-аналітичне забезпечення зрівноваженого розвитку сільського господарства і села”]. – Львів : Львівський національний аграрний університет, 2011. – С. 121–124 (0,23 д.а.). 40. Данкевич А. Є. Складові раціонального господарювання в умовах ринку : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Актуальні проблеми розвитку регіональних АПК”]. – Луцьк : РВВ Луцького національного технічного університету, 2011. – С. 125–126 (0,13 д.а.). 41. Данкевич А. Є. Сучасні технології обробітку ґрунту в аграрних холдингах : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [“Роль науки у підвищенні технологічного рівня і ефективності АПК України”]. – Тернопіль : Крок, – 2011. – С. 35–38 (0,19 д.а.). 42. Данкевич А. Є. Удосконалення організації роботи з персоналом в агрохолдингах : матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (у заочній формі) [“Формування економічних умов розвитку сільських територій”]. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – С. 49–53 (0,18 д.а.). 43. Данкевич А. Є. Стан та еколого-економічні аспекти підвищення родючості ґрунтів в період трансформацій відносин власності : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених [“Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва”]. – Яремче : інститут агроекології і економіки природокористування НААНУ, 2011. – С. 93–94 (0,18 д.а.). 44. Данкевич А. Є. Інституціональне забезпечення розвитку агрохолдингів // Інституціональні засади трансформацій в аграрній сфері : матеріали ХІІІ річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників 20–21 червня 2011 р., м. Київ. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – С. 628–633 (0,24 д.а.). 45. Саблук П. Т. Трансформація земельних відносин до ринкових умов / Саблук П. Т., Федоров М. М., Месель-Веселяк В. Я., Данкевич А.Є. та ін. : матеріали Одинадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (Київ, 26–27 лютого 2009 р.). – К. : ННЦ ІАЕ, 2009. – С. 115 (7,6 д.а., автору належать розділи – Ефективність використання земель у реформованих сільськогосподарських підприємствах. Орендні земельні відносини у новостворених господарських формуваннях та напрями їх удосконалення – 0,22 д.а.). |
| URI: | http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7776 |
| Appears in Collections: | Суспільні науки |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| af__Данкевич А_холдинги.pdf | Дисертаційне дослідження, проведене на основі аналізу й оцінки досвіду формування агрохолдингів в умовах ринкової економіки України, узагальнення напрацювань вчених економістів-аграрників, зарубіжного досвіду функціонування агрохолдингів, дозволило обґрунтувати висновки та рекомендації щодо їх створення й ефективного розвитку через призму організаційних, економічних та соціальних чинників. 1. Ріст агропромислового виробництва на даному етапі не відповідає сучасним вимогам ринкової економіки та потребує принципово нових підходів до його організації та ресурсного забезпечення, зокрема, технічного оновлення та модернізації виробництва, створення сприятливого інвестиційного клімату, формування ефективного менеджменту виробничих процесів і впровадження інновацій, як це відбувається в агрохолдингах. Агрохолодинги являють собою з юридичної точки зору об’єднання капіталів підприємств під контролем управлінської компанії. Ініціаторами створення агрохолдингів виступають переважно переробні підприємства та транснаціональні компанії. Дослідження показують, що основними мотивами їх створення є: посилення конкурентоспроможності шляхом побудови замкнутого циклу виробництва та врегулювання міжгалузевих відносин, диверсифікація фінансових ризиків і можливість легалізувати капітали, створити бренд, забезпечити сировинну зону для власних переробних потужностей. 2. Агрохолдинги охоплюють, як правило, весь цикл виробництва, переробки і реалізації продукції і забезпечують цілеспрямоване відтворення галузі на новій технологічній, організаційній та економічній основі. В результаті досліджень виділено організаційний, економічний, структурний і правовий етапи створення агрохолдингів, побудовано загальну схему та організаційну модель агропромислового об'єднання, в якій система управління складається із двох центрів контролю – фінансового та виробничого. Проведено порівняльний аналіз інтеграції сфер господарської діяльності залежно від форми об'єднання компаній. Обґрунтовано ключові варіанти організації агропромислового ланцюга інтегрованої структури та можливість його оптимізації шляхом об’єднання підприємств у територіально-виробничий кластер. Акумулювання фінансових, матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів забезпечує сприятливі умови для реалізації інвестиційних проектів, поліпшення взаємозв’язків між учасниками інтеграційного процесу та їх заінтересованість у результатах господарювання та максимізації прибутку. 3. Одним із факторів, що зумовлюють успіх розвитку агрохолдингів, є налагодження ефективного менеджменту виробничих процесів, складовими якого виступають: підготовка та підвищення кваліфікації персоналу, управління ринковими ризиками, оптимізація фінансово-інвестиційної діяльності з урахуванням єдиної місії компанії і завдань на довгострокову перспективу, контроль за раціональним управлінням бізнес-процесами, ефективне використання нової техніки і сучасних технологій та систем управління виробництвом у поєднанні із сучасними методами роботи з персоналом. 4. Важливою умовою в управлінні виробничо-господарською діяльністю агрохолдингів є мотивація праці. До основних вимог, на яких вона має ґрунтуватися, віднесено: надання однакових можливостей щодо посадового просування за критерієм результативності праці, створення належних умов для захисту здоров’я, безпеки праці, добробуту всіх працівників, підтримання в колективі атмосфери довіри та ін. Функціональна структура управління персоналом в агрохолдингах передбачає організацію документообороту, менеджмент персоналу проектів, підготовка кадрів, навчання й реалізацію соціальних програм, принципові вимоги до керівників і спеціалістів усіх рівнів, що зумовлені необхідністю посилення організаційної роботи з персоналом. 5. Ефективність управління бізнес-процесами в агрохолдингах забезпечується завдяки побудові централізованої фінансової системи –бюджетування, що передбачає планування, облік і контроль доходів та витрат структурних підрозділів, чітко диференційованих за центрами прибутків та витрат виробничої діяльності. Функціональні служби при цьому створюються у межах центрального офісу, проводять моніторинг і обслуговують підрозділи. 6. Техніко-економічними перевагами агрохолдингів є: належний рівень ресурсного забезпечення, більші можливості для раціональної організації виробництва, використання техніки, переробки, зберігання та реалізації продукції в кращі строки і вищої якості. Ефективне використання ресурсного потенціалу забезпечується побудовою вертикально-інтегрованих структур із доведенням продукції до кінцевого споживача й контролем витрат на всіх стадіях технологічного ланцюга та мінімізації впливу посередницьких структур. Здійснюється впровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій з урахуванням біокліматичного потенціалу регіонів, поглиблюється спеціалізація та концентрація виробництва. 7. Забезпечення сталого розвитку виробництва має досягатися завдяки збалансуванню рівноваги між величиною ресурсного потенціалу та здатності землі до відтворення її родючості. При формуванні земельних масивів компанія має керуватися принципом економічної раціональності, що забезпечує керованість і конкурентоспроможність виробництва та сприяє розвитку сільських територій. 8. В Україні функціонує понад 60 великих холдингів, більшість з яких не виділені в окремий бізнес. На даний період в них налічується близько 6 млн га, або 24% ріллі, і вони є найбільшими виробниками зернових і технічних культур. Практично всі агрохолдинги передбачають розширення земельних масивів. За прогнозами експертів, до 2015 року в Україні сформується понад 200 агрохолдингів, а валове виробництво зерна досягне рівня 60–70 млн тонн. 9. Становлення агрохолдингів відбувається в досить стислі терміни, що призводить до посилення соціальної напруги в сільській місцевості. З різних причин, повністю чи частково, в перший рік не всі інтегровані структури розпочинають виробничу діяльність на орендованих землях. Технічне переоснащення виробництва супроводжується оптимізацією штатної чисельності працюючих, при цьому не завжди достатня увага приділяється соціальному фактору – адаптації працівників, які звільняються, індивідуальному підходу щодо можливого їх працевлаштування на інших посадах. Для агрохолдингів пріоритетом є отримання економічного ефекту – прибутку, для суспільства – забезпечення моральних і матеріальних благ місцевої громади. Ефективність конкретно взятого підприємства і суспільне благо завжди знаходяться в протистоянні. Досягнення гармонії у відносинах між суб’єктами і формування балансу інтересів є важливим завданням дослідження. За нинішніх умов потреби суспільства на реалізацію соціальних питань значно перевищують надходження від податкових платежів, що сплачують підприємства. 10. Агрохолдинги не лише підтримують соціальну інфраструктуру, що склалася довкола підприємств, а й реалізують програми, спрямовані на розвиток корпоративної солідарності співробітників, підвищення рівня їх соціальної захищеності та створення умов для всебічного розвитку. Витрати на соціальну сферу здебільшого компенсуються підвищенням продуктивності праці, набуттям нових трудових навиків, упевненістю в завтрашньому дні. При цьому поряд з технологіями в сільське господарство залучається новий менеджмент, нові системи управління та перенесення частини соціальних благ, доступних міському населенню. Формування агрохолдингів є фундаментом для подальших відтворювальних процесів в економіці, першооснови формування та реалізації соціально орієнтованої політики: відновлення соціальної інфраструктури, створення нових робочих місць та побудови нової моделі розвитку сільських територій. 11. Розвиток економіки сільського господарства має бути тісно пов'язаний з розвитком сільських територій. Поряд з ефективним веденням виробництва необхідно вирішувати соціальні питання, уникати соціальної напруги і сприяти встановленню партнерських відносин між товаровиробниками та територіями, в межах яких вони ведуть виробництво. У зв’язку з цим виникає необхідність запровадження обов’язкової звітності господарської діяльності агрохолдингів з метою їх ідентифікації на місцевості та наповнення дохідної частини місцевих бюджетів, зокрема, через запровадження податку на майно в розмірі 1% від його вартості, посилення земельного законодавства в частині цільового використання земель. Державна позиція в питаннях ефективного використання земельних ресурсів має полягати у викупі невитребуваних паїв з подальшою їх передачею в оренду. 12. Забезпечення соціального розвитку сільських територій вимагає розробки та реалізації конструктивної державної аграрної політики, яка повинна стати пріоритетом у системі соціально-економічних перетворень і спрямовуватись на регулювання економічних відносин в інтегрованих агроформуваннях, включаючи агрохолдинги. Цьому сприятиме запровадження реєстрації структурних підрозділів агрохолдингів за місцем розташування земельної ділянки, що дозволить наповнювати доходну частину місцевих бюджетів та реалізовувати соціальні програми місцевих територіальних громад. 13. Основними напрямами удосконалення управління персоналом є: реформування системи управління структурними підрозділами, при цьому чітко визначаючи центри затрат і центри прибутку; нормативне розмежування компетенції головних спеціалістів центрального офісу і директорів філій, а також принципи їх мотивації; створення внутрішньої служби з рекрутингу; оптимізування чисельності персоналу, враховуючи різну інтенсивність виробництва сільськогосподарської продукції протягом року; реформування системи оплати праці, беручи за основу кількість і якість виробленої продукції; проведення оцінки персоналу, в т. ч. атестації кадрів управління; організації навчальних модулів для директорів філій та навчання працівників, що ведуть первинний облік. У цьому зв’язку основними напрямами удосконалення економічних відносин між структурними підрозділами агрохолдингів є поліпшення організації та системи управління персоналом, оптимізація структури виробництва і розробка оптимальних моделей співвідношення галузей. 14. Стратегією розвитку агропромислового виробництва має стати розширене відтворення виробництва на новій ресурсній, технологічній та організаційній базі. Агрохолдинги при цьому повинні бути локомотивом ведення інтегрованого виробництва та дієвим інструментом залучення інвестицій. Їх укрупнення повинно відбуватися у напрямі зміцнення вертикальної інтеграції й удосконалення ефективної моделі бізнесу за рахунок нагромадження унікального досвіду та впровадження інноваційних технологій. Визначальним при цьому є збалансування інтересів диверсифікованого виробництва та соціально-економічних і екологічних потреб споживачів; досягнення керованості компанії. Безперечним пріоритетом має стати соціально відповідальна ринкова поведінка компаній, що має проявитись у фінансуванні програм соціального розвитку сільських територій. Фундаментального значення набуває необхідність зміни психології мислення, яке має бути зорієнтоване на пошук ринків збуту продукції та поліпшення її якісних параметрів; оцінку ризиків та детальне планування діяльності бізнесу в коротко, середньо- та довгостроковій перспективі, а вже потім забезпечення та збільшення обсягів її виробництва. | 1.03 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.