Аналіз побудови клієнтських частин вебдодатків на основі Microfrontend підходу

Abstract

У сучасному світі вебтехнології проникають майже у всі аспекти життя людини. З їх допомогою можна створювати, налагоджувати та синхронізувати облікові записи на різних пристроях, керувати процесами бізнесу. Водночас постає проблема підвищення рівня ефективності проєктування інформаційних систем, які будуть надавати доступ до різноманітної інформації з будь-якого куточка світу, де є доступ до мережі Інтернет. Все більше вебдодатків з’являється з кожним днем, потужність комп’ютерної техніки зростає, а разом з цим, підвищується рівень їх складності, що в свою чергу обумовлює збільшення зусиль та часу на їх підтримку. Це зумовлює потребу в обґрунтуванні використання Microfrontend підходу. Саме тому в статті вирізнено переваги та недоліки розробки мікросервісів. Обґрунтовано основні підходи до побудови мікрофронтенд додатка: композиція шаблонів на стороні сервера; інтеграція при збірці; інтеграція під час виконання з використанням HTML-елемента iframe; інтеграція під час виконання за допомогою засобів мови програмування JavaScript; інтеграція під час виконання з використанням технології web components. На основі аналізу зазначених підходів виокремлено і охарактеризовано переваги: поступові (інкрементальні) оновлення; прості, не пов’язані між собою кодові бази; незалежне розгортання; автономні команди, та недоліки: значний об’єм коду, що завантажується; відмінності середовища; складність управління розробки мікрофтондендів. Тому перед переходом до такої архітектури необхідно враховувати: наявність ресурсів для достатнього рівня автоматизації та забезпечення управління додатковою необхідною інфраструктурою; зміни в процесі розробки, тестування та випуску у великій кількості компонентів; зростання складності, пов’язаної з використанням більшої кількості інструментів та підходів до розробки; забезпечення достатнього рівня якості, узгодженості та управління великою кількістю кодових баз. Отже, обираючи архітектуру мікрофронтендів слід зважити і проаналізувати наявність технічної та організаційної доцільності для прийняття такого підходу.