Концептуальні засади формування системи фінансової безпеки держави

Abstract

Статтю присвячено дослідженню концептуальних засад формування системи фінансової безпеки держави. Неоднозначність у підходах науковців щодо тлумачення фінансової безпеки і трактування її складових, відсутність у існуючій Концепції забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері в Україні чітких визначень категоріально-понятійного апарату з цієї предметної області обумовлює актуальність теми статті та визначає її цільову спрямованість. Метою статті є оцінка теоретичних підходів до фінансової безпеки держави та формування її концептуальної моделі на підставі застосування методології системного підходу. Визначено основні теоретичні підходи до фінансової безпеки держави: 1) суб’єктний підхід, який досліджує її з позиції реалізації односпрямованих інтересів основних суб’єктів фінансових відносин, що сприяють зростанню фінансового потенціалу держави; 2) об’єктний підхід, який визначає фінансову безпеку в контексті фінансових потоків (ресурсів, джерел), що пронизують всю фінансову систему країни; 3) інституційний підхід з позиції дослідження фінансової безпеки на рівні інститутів та органів влади, які мають здатність забезпечувати стійкість економічного розвитку держави; 4) системний підхід, орієнтований на формування рівнів та підсистем фінансової системи держави, що передбачає їх рівномірний розвиток при прийнятому рівні фінансової безпеки. Методологічною основою дослідження фінансової безпеки автором обрано системний підхід, що обумовлено важливістю його вивчення як складного взаємозв’язку окремих підсистем, рівнів та елементів системи, що дасть можливість досягнути позитивного системного ефекту. Сформовано концептуальні засади формування системи фінансової безпеки, яка складається з трьох взаємопов’язаних підсистем: 1) функціонально-цільової, яка містить принципи, мету (стратегічну та оперативну), завдання та функції системи фінансової безпеки; 2) суб’єктно-об’єктної (рівні, суб’єкти та об’єкти фінансової безпеки, диференційовані за виокремленими рівнями); 3) забезпечувальної, яка містить кадрове, нормативно-правове, методологічне, організаційне та інформаційне забезпечення. Перспективи подальших наукових досліджень варто пов’язати із детальним вивченням елементів запропонованої структури та визначенням системного ефекту від їх взаємодії.