Концептуалізація адаптивного управління проблемно орієнтованим  середовищем безпеки

Руденко, О.; Rudenko, O.

Концептуалізація адаптивного управління проблемно орієнтованим середовищем безпеки

Руденко, О.; Rudenko, O.

URI: https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9085

Date: 2025

Abstract (ukr):

У статті здійснено концептуалізацію адаптивного управління проблемно орієнтованим середовищем безпеки. Увагу приділено питанням вироблення комплексного підходу до оцінки можливих і наявних впливів у межах концептуальної єдності принципів адаптивного і стратегічного управління, підходів до стратегічного планування, що може забезпечити основу для адаптивного управління впливами на національну безпеку. Акцентовано увагу на тому, що адаптивне управління має не просто виявляти та маркувати проблему, що виникає, але створювати її таким чином, щоб саме ця проблема становила загрозу всім іншим суб’єктам зовнішнього середовища. Результатом виявляється отримання системою темпоральних преференцій для реалізації оперативного плану дій, які мають забезпечити досягнення стратегічних цілей. Запропоновано циклічну модель адаптивного управління проблемно орієнтованим середовищем, яка акцентує увагу на можливостях використання сталої ситуації в середовищі безпеки як проблеми, на розв’язання якої спрямовуються зусилля основних його акторів. У комплексі із застосуванням принципу ресурсоцентричності це передбачає створення умов у контрольованому середовищі змін (керована проблема), за якими основні актори середовища будуть прикладати великі зусилля для накопичення та раціонального розподілу необхідних для вирішення проблеми ресурсів з наданням пріоритету резервування ресурсів (у тому числі пошуку шляхів їх отримання у майбутніх періодах, ураховуючи спроби та результати реагування на проблему), потенційованого з прогнозуванням тенденцій розвитку середовища під час та після вирішення проблеми. Зроблено висновок про те, що у межах адаптивного управління національною безпекою концептуальний підхід щодо формування напрямів антикризових трансформацій безпекового середовища на стратегічному рівні потребує вироблення та реалізації комплексу політичних рішень, що передбачає здійснення постійного моніторингу та аналізу ефективності вирішення проблем основними акторами, їх потенційних дій щодо мінімізації наслідків проблемно-обумовлених кризових ситуацій, здатності використовувати зворотний ефект від реалізації антикризового потенціалу.

Abstract (eng):

. The article conceptualizes adaptive management of a problem-oriented security environment. Attention is paid to the issues of developing a comprehensive approach to assessing possible and existing impacts within the conceptual unity of the principles of adaptive and strategic management, approaches to strategic planning, which can provide a basis for adaptive management of impacts on national security. The emphasis is on the fact that adaptive management should not simply identify and label the emerging problem, but create it in such a way that this problem poses a threat to all other subjects of the external environment. The result is that the system obtains temporal preferences for the implementation of an operational plan of action that should ensure the achievement of strategic goals. A cyclical model of adaptive management of a problem-oriented environment is proposed, which focuses on the possibilities of using a stable situation in the security environment as a problem, the solution of which is directed by the efforts of its main actors, which, in combination with the application of the principle of resource-centricity, involves the creation of conditions in a controlled environment of changes (problem management), under which the main actors of the environment will make great efforts to accumulate and rationally distribute the resources necessary for solving the problem, giving priority to the reservation of resources (including the search for ways to obtain them in future periods, taking into account attempts and results of responding to the problem), potentiated with the forecasting of trends in the development of the environment during and after solving the problem. It is concluded that within the framework of adaptive national security management, a conceptual approach to the formation of directions for anti-crisis transformations of the security environment at the strategic level requires the development and implementation of a set of political decisions, which involves constant monitoring and analysis of the effectiveness of problem solving by the main actors, their potential actions to minimize the consequences of problem-related crisis situations, and the ability to use the reverse effect of the implementation of anti-crisis potential.

Show full item record