Облік і аудит запасів в управлінні інноваційною діяльністю підприємства

Abstract

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання в частині розробки теоретичних, методичних, організаційних та практичних засад обліку і аудиту запасів в управлінні інноваційною діяльністю підприємства. На основі критичного аналізу наукових підходів щодо розуміння та визначення економічної сутності запасів та розгляду змістовних характеристик запасів у контексті їхнього використання в процесі управління інноваційною діяльністю підприємства запропоновано авторське визначення терміну «запаси», під якими розуміємо активи, придбані (набуті) підприємством з метою отримання в майбутньому економічних вигод від їх споживання під час виробництва інноваційної продукції та/або в процесі управління інноваційною діяльністю та які утримуються для такого споживання або перебувають у процесі виробництва з перенесенням їх вартості до складу матеріальних витрат. Обґрунтовано, що важливою передумовою ефективного управління інноваційною діяльністю є чітка класифікація запасів, здійснена з урахуванням специфіки провадження інноваційної діяльності. З метою підвищення рівня інформаційної деталізації та належного групування запасів визначено основні економічні ознаки та запропоновано й обґрунтовано їх класифікацію, що забезпечуватиме формування повної і достовірної інформації у процесах управління запасами підприємства для прийняття оперативних і поточних рішень та є основою подальшого вдосконалення організації і методики їх обліку та аудиту. Відзначено, що інноваційна діяльність є визначальним чинником забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках, а її динамічне зростання сприятиме подоланню кризових явищ та досягнення економічного прогресу як на мікро-так і на макрорівні. Запропоновано під інноваційною діяльністю підприємства розуміти процес, що охоплює всі сфери його виробничо-господарської діяльності та управління, реалізується на кожному етапі життєвого циклу інноваційного продукту та/або технології його виготовлення й для створення якого необхідне відповідне ресурсне та організаційно-управлінське забезпечення, що здійснюється на основі поєднання наукового та інтелектуального потенціалу й впроваджується у виробництво, в результаті чого забезпечується дуальний ефект: з одного боку – задовольняються потреби споживачів, а з іншого – підприємством отримуються вищі доходи і досягаються кращі фінансові результати. За результатами дослідження особливостей провадження інноваційної діяльності визначено послідовність етапів операційного циклу запасів та обґрунтовано необхідність їх врахування під час формування облікової політики підприємства в контексті її спрямованості на формування повної і достовірної інформації про запаси на етапі формування запасів для провадження інноваційної діяльності, в процесі зберігання запасів, в процесі безпосереднього провадження інноваційної діяльності та в процесі зберігання й реалізації інноваційної продукції. Констатовано, що ефективна організація бухгалтерського обліку запасів в процесі інноваційної діяльності базується на системі чинних нормативно-правових актів, що регулюють бухгалтерський облік запасів та являються підґрунтям для здійснення і розвитку інноваційної діяльності. Дослідження масиву законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують організацію бухгалтерського обліку запасів й інноваційної діяльності дозволило розробити ієрархічну модель нормативно-правового регламентування організації бухгалтерського обліку запасів в процесі інноваційної діяльності, яка побудована на основі дворівневого підходу: перший: організація бухгалтерського обліку запасів, регламентована на рівні держави; другий – організація бухгалтерського обліку запасів, регламентована на рівні підприємства. Відзначено, що формування облікової політики підприємства в частині запасів має бути спрямоване на задоволення інформаційних запитів управлінської системи щодо наявного обсягу і структури запасів, можливості їх оптимізації та економії коштів за рахунок раціонального формування нормативів потреби в запасах. Облікова політика в частині обліку запасів визначена як сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для формування якісної, своєчасної, актуальної, зрозумілої, повної та достовірної інформації про наявність, рух, збереження та використання запасів на підприємстві, достатньої для прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності управління запасами і розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності. З’ясовано, що методика бухгалтерського обліку запасів як складова загального процесу бухгалтерського обліку є логічною послідовністю етапів, які відбуваються у чітко визначеному порядку та не можуть бути відокремлені один від одного. За результатами дослідження розроблено модель, яка ілюструє порядок формування облікової інформації про наявність і рух запасів підприємства та включає такі етапи: спостереження, фіксування та документування операцій про наявність і рух запасів; систематизація та групування облікової інформації про наявність і рух запасів; узагальнення отриманої облікової інформації про запаси задля формування показників фінансової звітності. Обґрунтовано підходи щодо удосконалення методики обліку запасів, що базуються на підвищенні якості та повноти первинного обліку запасів (в частині удосконалення первинної документації), розробці рекомендацій з відображення окремих операцій із запасами на рахунках бухгалтерського обліку та розширенні інформаційного забезпечення потреб користувачів фінансової звітності в інформації щодо наявності запасів та здійснюваних операцій із запасами за звітний період (в частині удосконалення форм фінансової звітності). Розроблено концепцію управлінського обліку запасів в системі управління інноваційною діяльністю підприємства, яка визначає порядок формування і використання інформації про надходження, рух та списання запасів, включаючи стратегічне управління, планування і контроль, забезпечення оптимального використання запасів. Складовою концепції є запропонований підхід до формування аналітичних рахунків по окремих синтетичних рахунках обліку запасів задля забезпечення необхідного ступеня деталізації інформації про запаси для потреб внутрішніх користувачів. Обґрунтовано, що для оптимального використання потенціалу аудиторських послуг в процесі організації інноваційної діяльності в цілому та використання в процесі її здійснення запасів, важливим є правильне використання в кожному конкретному випадку того виду аудиторських послуг, яке б відповідало очікуванням та інформаційним потребам користувачів: завдання з аудиту або огляду, завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації, супутні послуги або консультаційні послуги. Розвинуто теоретичні положення щодо аудиту в контексті їх зв’язку з інноваційною діяльністю, відмінністю яких є систематизація вимог Міжнародних стандартів, аналіз сучасного стану інноваційної діяльності в Україні, виокремлення специфічних особливостей ринку інноваційних продуктів, порівняльних аналіз основних видів аудиторських послуг, предметом завдання в яких можуть виступають запаси, що використовуються для інноваційної діяльності. Обґрунтовано фактори залучення аудиторів для виконання професійних послуг відповідно до очікувань та інформаційних потреб користувачів, напрями розвитку організаційного та методичного забезпечення виконання завдань з аудиту запасів в процесі управління інноваційною діяльністю підприємств. Уточнено класифікацію завдань з аудиту, в рамках яких виокремлено такі завдання, як індивідуальні та інтегровані, одиничні та комплексні завдання. Обґрунтовано, що незважаючи на те, що виконання інтегрованих завдань (одночасну виконання аудиту повного комплекту фінансової звітності та окремого фінансового звіту або елементу й статті фінансового звіту) не є традиційним для українського ринку аудиторських послуг, їх потенціал є високим саме в контексті аудиту запасів в процесі управління інноваційною діяльністю підприємств, оскільки інформаційні потреби користувачів є в значній мірі комплексними в цій сфері. Удосконалено організаційні положення аудиту запасів в процесі управління інноваційною діяльність, в рамках яких обґрунтовано організаційні етапи завдань з аудиту запасів як елементів фінансової звітності та рахунків бухгалтерського обліку, відмітною особливістю яких є регламентування відносин із управлінським персоналом і обґрунтування наповнення специфічних етапів, які вимагаються в процесі проведення аудиту всієї фінансової звітності, зокрема, розгляд шахрайства, законодавчих та нормативних актів, операцій та відносин із пов’язаними особами, облікових оцінок, подальших подій, іншої інформації, безперервності діяльності тощо. Обґрунтовано підходи до визначення суттєвості при виконанні аудиту запасів в процесі управління інноваційною діяльністю. Суттєвість при виконанні завдань з аудиту визначена як комплексне поняття, яке має розглядатися: по-перше, як гранично допустимий розмір викривлення суми, класифікації, подання або розкриття інформації про запаси у фінансовому звіті; по-друге, як додатковий критерій для планування спеціальних аудиторських процедур, пов’язаних з інвентаризацією запасів, в тому числі тих, що знаходяться на відповідальному зберіганні; по-третє, як критерій, який визначає необхідність модифікації думки аудитора в звіті та вибору типу такої модифікації. Доведено, що при її визначенні слід враховувати декілька факторів: інформаційні потреби та типи рішень, які приймають користувачі на основі інформації про запаси; умови виконання завдання з аудиту запасів (як окреме завдання або як додаткове до аудиту фінансової звітності); необхідність розгляду як кількісних показників, так і якісного характеру можливих викривлень; необхідність розрахунку декількох рівнів суттєвості як з точки зору організації аудиту (суттєвість на рівні загального об’єкту, на рівні аудиторських процедур, та вочевидь незначна сума), так і з точки зору необхідної деталізації загального об’єкту (суттєвість на рівні видів, груп та підвидів запасів); необхідність визначення суттєвості запасів при їх аудиті в рамках дослідження повного комплекту фінансової звітності для обґрунтування необхідності участі аудитора в інвентаризації запасів. Розвинуто методику виконання аудиту запасів в процесі управління інноваційної діяльністю, яка, на відміну від існуючих, враховує напрями використання інвентаризації в процесі виконання завдань з аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, взаємозв’язок аудиторських процедур, аудиторських доказів та інвентаризації, передбачає необхідність розробки національного положення (стандарту) стосовно проведення інвентаризації та використання її результатів в процесі виконання завдань з аудиту фінансової звітності, особливо обов’язкового аудиту.