Abstract (ukr):
У статті досліджуються двосторонні відносини між США та Азербайджаном у 2020–2024 рр. Після розпаду Радянського Союзу зросло геополітичне значення Південного Кавказу, де окрім локальних акторів (Азербайджану, Грузії та Вірменії) на вплив претендують як регіональні (Туреччина та Іран), так і світові лідери (Сполучені Штати, Європейський Союз та росія). Важливість регіону пов’язана з енергетичним фактором (багаті запаси нафти в Азербайджані), безпековим чинником (близькість Афганістану та Іраку), багаторічним етнічним та територіальним конфліктом між вірменами та азербайджанцями за Нагірний Карабах. Ці причини призвели до особливих взаємин між Вашингтоном та Баку.
Геостратегічне позиціонування Азербайджану на глобальному енергетичному ринку пов’язане з його значними вуглеводневими ресурсами. Експансія експорту енергоносіїв до Європи в контексті російсько-української війни корелює зі стратегічними інтересами США щодо диверсифікації європейського енергопостачання. Плани щодо розширення Південного газового коридору свідчать про прагнення країни посилити свою роль як надійного постачальника та геополітичного актора в регіоні, що активно використовується США у їхній регіональній стратегії для мінімізації впливу росії та Ірану на європейському енергетичному ринку.
Американо-азербайджанські відносини у сфері безпеки характеризуються комплексною взаємодією. Баку демонструє багатовекторний зовнішньополітичний курс, балансуючи між інтересами глобальних акторів, що не завжди відповідає запитам Вашингтона. Карабаська проблематика залишається ключовим фактором двосторонніх відносин, причому наразі позиція США полягає у мирному врегулюванні. У контексті американо-азербайджанських відносин спостерігається розрив між декларативною демократією Баку та фактичною авторитарною практикою управління, що підтверджується оцінками міжнародних моніторингових організацій. Незважаючи на офіційну риторику США щодо глобального просування демократичних цінностей, їхня взаємодія з Азербайджаном детермінується переважно геополітичними та енергетичними факторами, які превалюють над занепокоєнням щодо внутрішньополітичної ситуації в країні.
Abstract (eng):
The article analyzes bilateral relations between the United States and Azerbaijan in 2020-2024. After the collapse of the Soviet Union, the geopolitical importance of the South Caucasus has increased, where, in addition to local actors (Azerbaijan, Georgia, and Armenia), both regional (Turkey and Iran) and world leaders (the United States, the European Union, and Russia) claim influence. The region's importance is linked to the energy factor (Azerbaijan's rich oil reserves), the security factor (the proximity of Afghanistan and Iraq), and the longstanding ethnic and territorial conflict between Armenians and Azerbaijanis over Nagorno-Karabakh. These reasons have led to a special relationship between Washington and Baku.
Azerbaijan's geostrategic positioning in the global energy market is linked to its significant hydrocarbon resources. The expansion of energy exports to Europe in the context of the Russian-Ukrainian war correlates with the US strategic interests in diversifying European energy supplies. The plans to expand the Southern Gas Corridor demonstrate the country's desire to strengthen its role as a reliable supplier and geopolitical actor in the region, which is actively used by the United States in its regional strategy to minimize the influence of Russia and Iran in the European energy market.
US-Azerbaijani security relations are characterized by complex interaction. Baku demonstrates a multi-vector foreign policy course, balancing the interests of global actors, which does not always meet Washington's demands. The Karabakh issue remains a key factor in bilateral relations, with the US position currently being for a peaceful settlement. In the context of US-Azerbaijani relations, there is a gap between Baku's declarative democracy and its actual authoritarian governance practices, as evidenced by the assessments of international monitoring organizations. Despite the official rhetoric of the United States on the global promotion of democratic values, its interaction with Azerbaijan is determined mainly by geopolitical and energy factors, which prevail over concerns about the internal political situation in the country.