Інтеграція європейського досвіду оцінки якості природного каменю в Україну

Abstract

9 лютого 1993 року в офіційному бюлетені Європейського союзу були представлені Директиви 89/106/ЄЕС, які регулюють імпорт, торгівлю та використання будівельних матеріалів. Щоб матеріал вважався відповідним, він має: а) відповідати характеристикам, які дозволяють визначити його призначення у будівельному процесі; б) мати маркування ЄС. Виробники мають забезпечувати сертифікацію своєї продукції, переконуючись, що вона відповідає стандартам ЄС. Національні стандарти ГОСТ 23668-79, ДСТУ Б В.2.7-59-97 та ДСТУ Б В.2.7-37-95 з 1 липня 2008 року до 31 грудня 2010 року визнані діючими на території України згідно з рішенням Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Також, з метою вдосконалення стандартів у будівництві, за наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва № 148 від 02.04.2008 та на основі рішення ради Мінрегіонбуду від 22.08.2007, нові нормативи набули чинності починаючи з 1 жовтня 2008 року. Таким чином Україна поступово відходить від радянських стандартів до європейських. Оскільки в ДСТУ Б EN 1467:2007 відсутні розмірні групи та класи якості, ці параметри визначають підприємства, які ведуть видобуток блоків природного каменю. В публікації розглянуто формування власних вимог до якості блоків, на основі яких формується ціна на прикладі ТОВ «Лезниківський кар’єр».