ЕЛЕКТРОННИЙ АРХІВ

Розвиток орендних земельних відносин в умовах корпоратизації

Розвиток орендних земельних відносин в умовах корпоратизації

Данкевич, А.Є.; Dankevych, A.Y.
URI: http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7816
Дата: 2015

Анотація:

У статті досліджено стан розвитку орендних земельних відносин у сільськогосподарських підприємствах України. Проаналізовано становлення організаційно-правових форм господарювання в аграрному секторі економіки в умовах трансформації стосунків власності, досліджено ефективність їх господарської діяльності та запропоновано напрями підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Розкрито сутність процесів концентрації орендованих земель в агрохолдингах. Науково обґрунтовано пропозиції щодо напрямів їх подальшого удосконалення.

Анотація (англ.):

АNNOTATION Development of the leasings landed relations status is investigational in the agricultural enterprises of Ukraine. Becoming of legal forms of menage is analysed in agriculture in the conditions of transformation of relations of property, efficiency of their economic activity is investigational and directions of increase of efficiency of agricultural production are offered. Essence of processes of concentration of the leased earth is exposed in agrokholdings. Scientifically reasonable suggestion in relation to directions of their further improvement. Keywords: rental land relations, land shores, land, pecuniary valuation of land, integration, integration processes, agrarian holdings.

Суть розробки, основні результати:

У результаті проведення земельної реформи у сільському господарстві створені нові господарства ринкового типу, виробництво в яких ведеться на основі оренди земель. Оренда дозволяє оптимізувати розміри землекористувань новостворених аграрних формувань, за рахунок орендної плати підвищити доходи сільського населення, збільшити надходження до місцевих бюджетів шляхом передачі в оренду земель державної і комунальної власності. Однак затяжний характер перехідного періоду ускладнює її розвиток і породжує ряд проблем, що носять соціальний, економічний і політичний характер. Особливої актуальності дане питання набуває в контексті формування агрохолдингів. В умовах первинного накопичення капіталу оренда є найбільш ефективним механізмом на шляху становлення нових агроформувань та їх швидкої адаптації до умов ринкової економіки. Зарубіжний та вітчизняний досвід показуює, що орендне землекористування сприяє розвитку підприємницької діяльності у сільському господарстві. Орендний механізм є ефективним мотиваційним чинником, який забезпечує стабільний прибуток орендодавцю і спонукає орендаря до підвищення ефективності використання земель. Оренда є гнучким інструментом у становленні нової структури агровиробництва та реалізації соціально-економічних програм. Оренда землі замість її купівлі забезпечує орендареві істотну економію стартових коштів, дозволяє швидше пристосуватися до коливань ринкової кон’юнктури та проявити свої кращі підприємницькі риси. Орендний механізм сприяє залученню у господарський обіг ділянок, формальні чи реальні власники яких з тих чи інших причин не можуть або не бажають використовувати сільськогосподарські землі за прямим призначенням. Характерні ознаки оренди землі: наявність договору між орендодавцем і орендарем; передача орендареві прав володіння й користування земельною ділянкою; платність володіння та користування землею (у формі орендної плати); строковість володіння й користування земельною ділянкою. Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак у тих чи інших відносинах землекористування не дає можливості кваліфікувати їх як земельно-орендні відносини та застосувати до них законодавчі норми про оренду земель. Розмір, форма й строки плати за оренду встановлюються за згодою сторін і відображаються у договорі. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Держава законодавчо регламентує нижню її межу, яка на землях приватної власності не повинна бути меншою 3% [13]. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. У процесі дослідження виділено фактори, що формують специфіку розвитку орендних земельних відносин. Умовно їх можна поділити на три групи: природні, організаційні та економічні. Природні – викликані якісними властивостями ґрунтів і специфікою природних умов регіону. Організаційні – пов’язані із затяжним характером перехідного періоду, за якого «було знехтуване значення землі як ресурсу територіального розвитку продуктивних сил та базисного компоненту довкілля» [5]. Як наслідок, відбулося формування середовища, в якому «селяни опинилися в умовах неспроможності обробити та економічно ефективно використати свою власність» [6], а орендарі отримали можливість максимізувати прибуток через механізми концентрації земель та впровадження інновацій у виробництво. Значною мірою цьому сприяє корупція та відсутність дієвих механізмів державного та громадського моніторингу формування орендних земельних відносин й належного контролю раціонального використання земель. Економічні – недооцінка вартості оренди землі, відсутність економічних важелів підтримки вітчизняного дрібного та середнього товаровиробника (цінової, протекціоністської, кредитної, дотаційної політики, інвестицій у інфраструктурні проекти). Подальший розвиток орендних земельних відносин має бути спрямований на захист прав орендодавців. Характеристика якісного стану земельної ділянки має стати обов’язковою умовою договору оренди. Актуальність даної тези обумовлена штучним зменшенням культур у сівозмінах та переходом аграріїв на монокультури й орієнтацією тільки на рослинництво. Це дозволить достовірно визначити стан використання земель, підвищити відповідальність сторін за ефективне їх використання, передбачити відповідні компенсації. Проте, як показує дослідження, такі обстеження в даний час не проводяться, а норми законів та указів стосовно паспортизації здебільшого мають декларативний характер. Для удосконалення орендних земельних відносин основну увагу слід зосередити на: – налагодженні ефективного державного та громадського моніторингу реалізації громадянами їх прав власності та виконанні господарюючими суб’єктами договірних зобов’язань; – збільшенні надходжень до місцевих бюджетів за рахунок передачі невитребуваних паїв у розпорядження місцевих громад, реєстрації орендаря за місцем виробничої діяльності або в противному разі законодавчо врегулювати запровадження додаткового податку на майно в розмірі 0,5–1% від вартості активів агрохолдингу на даній території; – розгляді можливості диференціації взаємостосунків з орендарями з огляду на зарубіжний досвід, де існують різні способи взаємовідносин між власниками та орендарями: оренда на основі трудової участі; для ведення тваринництва; на основі пайової участі в урожаї; на основі участі у чистому доході; – подальшому ефективному розвитку агровиробництва, що потребує значних коштів у вигляді середньо- та довгострокових кредитів. Одним із шляхів їх отримання є запровадження механізму застави права оренди землі. Об’єктом застави може бути право оренди, яке належить орендареві згідно з договором оренди і яке в даний час широко використовується при переуступці корпоративних прав; – формуванні нової та удосконаленні існуючої бази земельного законодавства. Світові тенденції та внутрішній потенціал дозволяють Україні реалізувати свої можливості як аграрної країни і в найближчій перспективі стати одним із провідних експортерів на продовольчому ринку та виробляти близько 80 млн. т зерна в рік. Перспективою орендних земельних відносин має стати запровадження сталого землекористування, повноцінне функціонування єдиної системи моніторингу земельно-орендних відносин, адекватне економічному зростанню підвищення орендної плати, подовження термінів договорів оренди, розвитку суборенди, формування умов для раціонального використання земель та їх охорони. Доречним є впровадження моделі середньо- та довгострокової оренди з подальшим переукладанням угоди, успадкуванням права чи викупом землі. За умови відміни мораторію та впровадження купівлі-продажу земель доцільним є застосування шкали мотивів і обмежень щодо їхнього перепродажу. Впровадження запропонованих заходів у практику роботи сільськогосподарських підприємств дозволить залучити інвестиції в сільськогосподарське виробництво та розвивати його на інноваційній основі. 1. Данкевич Андрій Євгенович. Розвиток орендних земельних відносин у сільському господарстві : Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН. — К., 2005. — 228арк. — Бібліогр.: арк. 176-192. 2. Данкевич Андрій Євгенович. Розвиток орендних земельних відносин у сільському господарстві [Текст] : автореф. дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Данкевич Андрій Євгенович ; Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН. - К., 2005. - 20 с. 3.Данкевич Андрій Євгенович. Формування та ефективність функціонування агрохолдингів [Текст] : автореф. дис. д-ра екон. наук, спец. 08.00.04 / А.Є. Данкевич, наук. конс. М.М. Федоров ; Національна акад. аграр. наук України, Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" . - Київ : [б. в.], 2012. - 35 с. - Бібліогр.: с. 27-31. - б. ц. 4.Саблук П. Т. Трансформація земельних відносин до ринкових умов / [Саблук П. Т., Федоров М. М., Месель-Веселяк В. Я., Данкевич А.Є. та ін.]. : матеріали Одинадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (Київ, 26–27 лютого 2009 р.). – К. : ННЦ ІАЕ, 2009. – С. 18-36 5.Данкевич А. Є. Орендні земельні відносини у сільському господарстві / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2006. – № 5. – С. 63–69. (0,29 д.а.). 6.Данкевич А. Є. Удосконалення земельних відносин в аграрній сфері господарстві / A. Є. Данкевич // АгроІнКом. – 2007. – № 5–6. – С. 120–122 (0,28 д.а.). 7.Данкевич А. Є. Організаційно-економічні передумови запровадження ринку сільськогосподарських земель / A. Є. Данкевич // АгроІнКом. – 2007. –№ 7–8. – С. 99–101 (0,32 д.а.). 8.Данкевич А. Є. Світовий досвід оренди земель / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2007. – № 3. – С. 138–144 (0,52 д.а.). 9.Данкевич А. Є. Розвиток земельних відносин у сільському господарстві / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2007. – № 7. – С. 47–50 (0,34 д.а.). 10.Данкевич А. Є. Напрями удосконалення земельних відносин у сільському господарстві / А. Є. Данкевич // Вісник ДАУ. – 2007. – № 1 (18). – С. 186–193. 11.Данкевич А. Є. Методологічні основи розвитку бюджетування у сільському господарстві / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2008. – № 6. –С. 64–69 (0,47 д.а.). 12.Данкевич А. Є. Розвиток агрохолдингів у сільському господарстві Житомирської області / A. Є. Данкевич // Вісник ЖНАЕУ. – 2011. – № 1. – С. 105–111 (0,37 д.а.). 13.Данкевич А. Є. Особливості формування структури посівів та структури сівозмін в умовах Житомирської області / A. Є. Данкевич,А. М. Бовсуновський // Агросвіт. – 2011. – № 13–14. – С. 26–30 (0,39 д.а, особистий внесок – характеристика стану та напрямів ведення виробничої діяльності в умовах інтегрованого виробництва, 0,3 д.а.). 14.Данкевич A. Є. Ефективність господарських структур в умовах трансформації відносин власності / A. Є. Данкевич // Агросвіт. – 2011. – № 8. –С. 8–11 (0,34 д.а.). 15.Данкевич А. Є. Вплив розмірів землекористувань на рівень виробництва / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 9. – С. 29–34 (0,37 д.а.). 16.Данкевич А. Є. Формування земельних масивів інтегрованих структур /A. Є. Данкевич // Землевпорядний вісник. – 2011. – № 2. – С. 36–42 (0,56 д.а.). 17.Данкевич А. Є. Еколого-економічні аспекти використання сільськогосподарських угідь в умовах приватної власності та ринкових відносин / A. Є. Данкевич // Землевпорядний вісник. – 2011. – № 6. – С. 26–29 (0,31 д.а.). 18.Данкевич А. Є. Ефективність використання виробничих ресурсів в умовах корпоратизації / A. Є. Данкевич // АгроІнКом. – 2011. – № 7–9. –С. 122–125 (0,38 д.а.). 19.Данкевич А. Є. Ефективність використання земель в умовах трансформацій відносин власності / A. Є. Данкевич // Вісник аграрної науки. – 2011. – № 8. – С. 60–62 (0,30 д.а.). 20.Данкевич А. Є. Організаційно-економічні складові раціонального господарювання / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 6. – С. 22–27(0,53 д.а.). 21.Данкевич А. Є. Напрями підвищення ефективності господарської діяльності агрохолдингів / A. Є. Данкевич // АгроІнКом. – 2011. – № 4–6. –С. 76–79 (0,42 д.а.). 22.Данкевич А. Є. Напрями удосконалення орендних земельних відносин у контексті розвитку агрохолдингів / A. Є. Данкевич // Землеустрій і кадастр. – 2011. – № 1. – С. 21–28(0,53 д.а.). 23.Данкевич А. Є. Організація роботи з персоналом в агрохолдингах /A. Є. Данкевич // Вісник ХНУ ( Т. 4–2). – 2011. – С. 80–83 (0,47 д.а.). 24.Данкевич А. Є. Роль агрохолдингів у соціальному розвитку села /A. Є. Данкевич // Агросвіт. – 2011. – № 12. – С. 30–35 (0,62 д.а.). 25.Данкевич А. Є. Особливості розвитку земельних відносин в умовах концентрації землекористувань / A. Є. Данкевич // Землеустрій і кадастр. – 2011. – № 2. – С. 34–39 (0,38 д.а.). 26.Данкевич А. Є. Організаційно-економічний механізм побудови агрохолдингів / A Є. Данкевич // Вісник КНЕУ. – 2011. – № 12. – С. 30–35(0,40 д.а.). 27.Данкевич А. Є. Передумови та основні принципи розвитку агрохолдингів / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 5. – С. 139–147 (0,70 д.а.). 28.Данкевич А. Є. Організаційно-економічні засади розвитку агрохолдингів / A. Є. Данкевич // Економіка АПК. – 2011. – № 12. – С. 63–67 (0,37 д.а.).

Показати повний опис матеріалу

Долучені файли

Icon
Name: 79-Dankevych A.pdf
Розмір: 240.7Kb
Формат: PDF
Переглянути

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах