Дослідження основних напрямів розвитку сучасної системи стабілізації озброєння

Abstract

У статті розглянуто будову та принцип роботи системи стабілізації озброєння, яка технічно являє собою набір датчиків і обчислювальний комплекс, з’єднаний із приводом гармати. Встановлено, що коливання корпусу легкої броньованої техніки (ЛБТ) мають випадковий характер і під час її руху ніколи не згасають. Амплітуди кутових коливань мають досить великі частоти, що призводить до значних переміщень прицільної марки відносно цілі. Найбільше на точність стрільби впливають коливання ЛБТ у поздовжній площині, що змінюють кут піднесення гармати, і кутові коливання в горизонтальній площині, що змінюють кут горизонтального наведення гармати. Також встановлено, що поперечні кутові коливання, що спричинюють нахил гармати, менше впливають, але зростають зі збільшенням дальності стрільби. Розсіювання снарядів зростає також і внаслідок зміни напрямку і величини вектора початкової швидкості снаряда, тобто снаряд завжди буде відхилятися в сторону руху гармати. У результаті дій різних факторів розсіювання снарядів під час стрільби на ходу зростає приблизно в 10–12 разів. Проведено аналіз існуючої класифікації стабілізаторів озброєння ЛБТ. Досліджено існуючі бойові модулі та стабілізатори озброєння українського виробництва й встановлено, що українська військова галузь має актуальну тенденцію до стрімкого розвитку. Виокремлено основні напрями розвитку сучасних стабілізаторів озброєння, найперспективнішим з яких є розробка нових та підвищення точності існуючих чутливих елементів. Проведено аналіз останніх розробок чутливих елементів стабілізаторів озброєння ЛБТ.