МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОБСЯГІВ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Abstract

Аграрний сектор виробництва – один із найбільш ризикованих в економіці, оскільки на нього суттєво впливають природні фактори та біологічні чинники. Водночас цей сектор є своєрідною зоною контакту людини з природою, тому вирішення екологічних проблем, а також достовірного їх обліку набуває особливого значення. Метою дослідження є: статистичний аналіз методологічних основ формування обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сільськогосподарських підприємствах; аналіз проведення державного статистичного спостереження щодо охорони атмосферного повітря. Розглянуто сучасні організаційні засади екологічної статистики, а також статистичний аналіз методологічних основ формування обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сільськогосподарських підприємствах; аналіз проведення державного статистичного спостереження щодо охорони атмосферного повітря; отримання статистичної інформації щодо обсягів викидів забруднюючих речовин і парникових газів у атмосферу від стаціонарних джерел забруднення в Україні та забезпечення цією інформацією держави і суспільства. Здійснено аналіз екологічного стану у сільськогосподарських підприємствах, зокрема обсяги викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення. Зазначено, що інформація державного статистичного спостереження щодо охорони атмосферного повітря використовується для визначення щільності викидів від стаціонарних джерел у розрахунку на квадратний кілометр, на душу населення, проведення групувань викидів підприємств за секторами універсального формату звітності Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату UNFCCC, а також для складання екологічного рахунку з охорони атмосферного повітря відповідно до Регламенту (ЄС) № 691/2011 Європейського парламенту і Ради від 06.07.2011 р. «Про Європейську систему еколого- економічних рахунків». Сукупність одиниць державного статистичного спостереження щодо охорони атмосферного повітря не узгоджується з сукупностями за іншими формами державних статистичних спостережень. Зазначено, що лише незначна частка агроформувань узяті на облік природоохоронними органами за обсягами потенційних викидів забруднюючих речовин. Це пов’язано насамперед, з важким фінансовим станом, у якому наразі перебувають сільськогосподарські підприємства. Важливо зазначити, що погіршення екологічного стану довкілля від діяльності агровиробників вимагає виваженого підходу до обліку викидів в атмосферу. Очевидно, що для повного обліку обсягів викидів в атмосферу від виробництва сільськогосподарської продукції необхідно більш відповідально та професійно підійти до формування сукупності аграрних підприємств, а також розпочати практику проведення вибіркових, спостережень, а також використовувати додаткові розрахунки.