https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/8505 2026-04-04T22:42:54Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9086 Title: Зарубіжний досвід встановлення кримінальної відповідальності за порушення правил державного експортного контролю за товарами військового призначення та подвійного використання Authors: Грицишен, Д.; Вакун, О.; Дика, О.; Лихошапко, Д.; Grytsyshen, D.; Vakun, O.; Dyka, O.; Lyhoshapko, D. Abstract: Стаття присвячена аналізу зарубіжного досвіду встановлення кримінальної відповідальності за порушення правил державного експортного контролю (ДЕК) за товарами військового призначення та подвійного використання в контексті реформування української системи ДЕК. Досліджено законодавство країн ЄС (Австрії, Німеччини, Португалії, Франції, Іспанії, Бельгії, Італії). Визначено особливості криміналізації: в Австрії передбачено покарання до 5 років ув’язнення за порушення з обтяжуючими обставинами, з посиленням штрафів до 40 млн євро для юридичних осіб; у Німеччині – до 10 років за дії, пов’язані зі зброєю масового знищення, з підвищенням штрафів; у Португалії – до 14 років за незаконне виробництво озброєнь; у Франції – від 1 до 5 років ув’язнення та штрафи до 960 тис. євро для юридичних осіб; в Іспанії – адміністративні штрафи до 1,5 млн євро з кримінальним переслідуванням за контрабанду, штрафи до 5% обороту для юридичних осіб; у Бельгії – до 5 років ув’язнення та штрафи до 960 тис. євро для юридичних осіб; в Італії – від 2 до 12 років ув’язнення та штрафи на основі вартості контракту. Проведено правовий аналіз нормативних актів, що регулюють ДЕК, та сучасних підходів до реформування кримінального законодавства України, зокрема ст. 333 КК України. Запропоновано напрями трансформації кримінально-правового механізму: гармонізація з нормами ЄС, посилення санкцій за порушення санкційних режимів та інтеграція з міжнародними стандартами. Дослідження підкреслює значення вивчення зарубіжного досвіду для вдосконалення національної безпеки України в умовах євроінтеграції та російської агресії. Висновки акцентують на необхідності узгодження українського законодавства з вимогами ЄС для підвищення ефективності ДЕК та довіри міжнародних партнерів. 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9085 Title: Концептуалізація адаптивного управління проблемно орієнтованим середовищем безпеки Authors: Руденко, О.; Rudenko, O. Abstract: У статті здійснено концептуалізацію адаптивного управління проблемно орієнтованим середовищем безпеки. Увагу приділено питанням вироблення комплексного підходу до оцінки можливих і наявних впливів у межах концептуальної єдності принципів адаптивного і стратегічного управління, підходів до стратегічного планування, що може забезпечити основу для адаптивного управління впливами на національну безпеку. Акцентовано увагу на тому, що адаптивне управління має не просто виявляти та маркувати проблему, що виникає, але створювати її таким чином, щоб саме ця проблема становила загрозу всім іншим суб’єктам зовнішнього середовища. Результатом виявляється отримання системою темпоральних преференцій для реалізації оперативного плану дій, які мають забезпечити досягнення стратегічних цілей. Запропоновано циклічну модель адаптивного управління проблемно орієнтованим середовищем, яка акцентує увагу на можливостях використання сталої ситуації в середовищі безпеки як проблеми, на розв’язання якої спрямовуються зусилля основних його акторів. У комплексі із застосуванням принципу ресурсоцентричності це передбачає створення умов у контрольованому середовищі змін (керована проблема), за якими основні актори середовища будуть прикладати великі зусилля для накопичення та раціонального розподілу необхідних для вирішення проблеми ресурсів з наданням пріоритету резервування ресурсів (у тому числі пошуку шляхів їх отримання у майбутніх періодах, ураховуючи спроби та результати реагування на проблему), потенційованого з прогнозуванням тенденцій розвитку середовища під час та після вирішення проблеми. Зроблено висновок про те, що у межах адаптивного управління національною безпекою концептуальний підхід щодо формування напрямів антикризових трансформацій безпекового середовища на стратегічному рівні потребує вироблення та реалізації комплексу політичних рішень, що передбачає здійснення постійного моніторингу та аналізу ефективності вирішення проблем основними акторами, їх потенційних дій щодо мінімізації наслідків проблемно-обумовлених кризових ситуацій, здатності використовувати зворотний ефект від реалізації антикризового потенціалу. 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9084 Title: Гносеологічний потенціал сучасних соціально-психологічних теорій тероризму та контртероризму Authors: Слюсар, В.; Кучменко, В.; Оксютович, М.; Слюсар, М.; Коршак, В.; Slyusar, V.; Kuchmenko, V.; Oksyutovych, M.,; Slyusar, M.; Korshak, V. Abstract: У статті досліджено гносеологічний потенціал сучасних соціально-психологічних теорій тероризму та контртероризму через аналіз концепцій Анни Ґейфман та Даніеля Келера, зосереджуючись на психологічних, соціально-філософських та історичних аспектах цього явища. Основна увага приділена еволюції тероризму від індивідуальних актів до масового феномену, зокрема через призму російського революційного терору кінця XIX – початку XX століття, та його впливу на сучасні форми екстремізму, такі як ультраправий і «вуликовий» тероризм. Розглядаються психологічні механізми радикалізації, включаючи відчуження, танатофілію та дегуманізацію, а також процеси дерадикалізації та дисенгейджменту, що базуються на факторах «штовхання» та «притягання». Аналізується роль інтелігенції, літератури та соціальних мереж у нормалізації насильства, а також стратегії протидії насильницькому екстремізму (CVE). У контексті сучасних викликів, таких як зростання антиіммігрантських рухів та психологічна залежність від насильства, підкреслюється необхідність міждисциплінарного підходу для розробки ефективних контртерористичних стратегій. Актуальність дослідження для України полягає в потребі глибшого розуміння психосоціальних механізмів радикалізації для зміцнення національної безпеки та протидії гібридним загрозам. Зроблено висновки щодо перспектив використання цих теорій для вдосконалення превентивних заходів і управління контртерористичними процесами. 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9083 Title: Правосуб’єктність закладів вищої освіти та штучний інтелект: проблеми реалізації Authors: Карпунець, В.; Karpunets, V. Abstract: Стаття присвячена аналізу правосуб’єктності закладів вищої освіти в умовах трансформацій, зумовлених поширенням штучного інтелекту. Автор розкриває сучасні підходи до розуміння правового статусу ЗВО, зокрема з урахуванням нових технологічних факторів, що впливають на освітній процес і адміністративну діяльність. Особливу увагу приділено юридичним проблемам, які виникають при інтеграції ШІ в систему вищої освіти: питанням відповідальності, меж правоздатності, етичним ризикам і прогалинам у законодавстві. Розглянуто можливі шляхи удосконалення нормативно-правового регулювання, що дозволить забезпечити баланс між інноваційністю та правовою визначеністю у сфері освіти. Аналізуються також міжнародні та європейські підходи до правового регулювання використання ШІ, зокрема положення Регламенту (ЄС) 2024/1689 (AI Act), де освітні системи на основі ШІ визнаються такими, що створюють високий ризик. У цьому контексті визначено виклики, пов’язані з автономією ЗВО, академічною доброчесністю, розподілом відповідальності між розробниками, користувачами й адміністраторами освітніх алгоритмічних рішень. З урахуванням воєнного стану, особливу увагу приділено гнучкості правосуб’єктності ЗВО та необхідності забезпечення сталості освітнього процесу в умовах кризи. Автор формулює низку пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства та внутрішньої політики ЗВО з метою правового впровадження ШІ, дотримання принципів правової визначеності, пропорційності й етичності. Дослідження має міждисциплінарний характер і спирається на аналіз українського законодавства, міжнародних стандартів, наукових джерел та практичного досвіду освітньої цифровізації. 2025-01-01T00:00:00Z