https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/1796 2026-10-05T14:57:12Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9212 Title: Трансформація парадигм управління у сфері надрокористування відповідно до євроінтеграційних імперативів Authors: Наумик, О.М.; Naumyk, O.M. Abstract: У статті досліджено трансформацію парадигм публічного управління у сфері надрокористування України відповідно до сучасних євроінтеграційних імперативів. Обґрунтовано необхідність переосмислення ролі держави у регулюванні використання мінерально-сировинних ресурсів в умовах зростання їх значення для економічної, ресурсної та національної безпеки. Проаналізовано еволюцію основних моделей публічного управління від класичної бюрократичної парадигми «Old Public Management» через «New Public Management» до концепції «Good Governance», а також сучасних синергетичної, інтегрованої та мережевої моделей. Визначено особливості їх застосування до управління надрокористуванням та встановлено обмеження адміністративно-екстрактивного підходу, орієнтованого переважно на ліцензування, контроль видобутку та фіскальне вилучення ресурсної ренти. Розглянуто теоретичні підходи до пояснення негативних наслідків ресурсної залежності, зокрема концепції «ресурсного прокляття», рентної держави та екстрактивізму. Обґрунтовано, що сучасна система управління надрокористуванням має враховувати не лише економічну ефективність видобутку, а й екологічну відповідальність, соціальні інтереси, прозорість, підзвітність, участь зацікавлених сторін та довгострокові безпекові пріоритети. Встановлено, що європейська модель врядування передбачає перехід до багаторівневої та інтегрованої взаємодії державних органів, бізнесу, територіальних громад і громадянського суспільства. Доведено доцільність формування в Україні інтегрованої публічно-управлінської парадигми надрокористування, яка поєднує принципи «Good Governance», сталого розвитку, мережевої взаємодії та адаптивного управління. Запропонований підхід створює концептуальне підґрунтя для подальшої гармонізації української системи управління надрами з європейськими стандартами та забезпечення збалансованого поєднання економічних, екологічних і безпекових інтересів. 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9211 Title: Світові тенденції цифровізації системи охорони здоров’я Authors: Дмитренко, І.А.; Dmytrenko, I.A. Abstract: У статті досліджено сучасні світові тенденції цифровізації системи охорони здоров’я та визначено ключові напрями розвитку цифрового здоров’я в контексті підвищення ефективності державного управління медичною галуззю. Обґрунтовано, що цифрова трансформація охорони здоров’я є комплексним процесом, який охоплює розвиток цифрового врядування, електронних медичних записів, телемедицини, систем персональних медичних даних, штучного інтелекту, великих даних, цифрової інфраструктури та цифрових компетентностей. Проаналізовано стратегічні орієнтири Глобальної стратегії цифрового здоров’я ВООЗ 2020–2025 рр., відповідно до яких пріоритетами цифрової трансформації визначено міжнародне співробітництво, формування національних стратегій цифрового здоров’я, розвиток цифрового врядування та людиноцентричної системи охорони здоров’я. Досліджено рівень цифрового розвитку держав на основі E-Government Development Index, Digital Health Index та Global Digital Health Monitor. Встановлено взаємозв’язок між рівнем цифрового розвитку держави та цифровою зрілістю системи охорони здоров’я. Визначено, що лідерами цифрової трансформації є країни, які поєднують розвинену цифрову інфраструктуру, ефективне державне управління, належне нормативно-правове забезпечення та системне інвестування у цифрові технології. Виявлено, що найбільш розвиненими складовими цифрового здоров’я є лідерство і врядування, стратегічне планування та цифрові сервіси, тоді як проблемними залишаються кадровий потенціал, інтероперабельність інформаційних систем і регулювання новітніх цифрових технологій. Проаналізовано доступ населення до електронних медичних записів та встановлено наявність цифрової нерівності, пов’язаної з рівнем цифрової грамотності та освіти. Визначено тенденцію до сталого поширення телемедицини після пандемії COVID-19 та переходу від традиційних електронних медичних записів до інтегрованих пацієнтоорієнтованих платформ персональних медичних даних. Досліджено перспективи використання штучного інтелекту для підтримки клінічних і управлінських рішень, оптимізації ресурсів та підвищення продуктивності медичних працівників, а також визначено етичні, правові та інфраструктурні ризики його впровадження. Обґрунтовано стратегічне значення національних систем медичних даних для доказового управління, моніторингу та наукових досліджень. Встановлено, що світова практика характеризується переходом від фрагментарного впровадження цифрових технологій до формування комплексних цифрових екосистем охорони здоров’я, у центрі яких перебувають дані, технології та пацієнт. 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9210 Title: Принципи державного управління цифровою трансформацією системи охорони здоров’я Authors: Дмитренко, I.; Dmytrenko, I. Abstract: У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування принципів державного управління цифровою трансформацією системи охорони здоров’я. Обґрунтовано, що цифровізація змінює не лише технологічні та інформаційні процеси у сфері охорони здоров’я, а й вимоги до організації державного управління, характеру взаємодії між суб’єктами, механізмів прийняття державно-управлінських рішень та забезпечення стійкого функціонування цифрової системи охорони здоров’я. На основі аналізу наукових підходів до визначення принципів державного управління та державної політики у сфері охорони здоров’я встановлено відсутність єдиного підходу до їх структури та змісту. Визначено, що існуючі підходи переважно орієнтовані на загальні засади функціонування системи охорони здоров’я або окремі механізми державного управління, що не повною мірою враховує специфіку її цифрової трансформації. Запропоновано авторську багаторівневу систему принципів державного управління цифровою трансформацією системи охорони здоров’я, сформовану з урахуванням властивостей цифрової системи та особливостей процесів її трансформації. Система включає чотири взаємопов’язані групи принципів: стратегічні, організаційні, цифрового функціонування та забезпечення. До стратегічних принципів віднесено стратегічну спрямованість, людиноцентричність, євроінтеграційну орієнтованість, інноваційність, випереджувальний розвиток і наукову обґрунтованість. Принципи організації охоплюють системність, інституційну визначеність, інституційну взаємодію, координованість, субсидіарність, розмежування повноважень і відповідальності, підзвітність, компетентність, безперервність управлінського циклу та організаційну адаптивність. Групу принципів цифрового функціонування становлять інтероперабельність, даноцентричність, цифрова безперервність, простежуваність, інтелектуалізація, цифрова доступність, масштабованість і технологічна адаптивність. До принципів забезпечення віднесено законність, комплексну безпеку, ризик-орієнтованість, ресурсну достатність, кадрову спроможність, економічну доцільність, резервування та відновлюваність, контрольованість, етичність і соціальну інклюзивність. Обґрунтовано зміст запропонованих принципів та визначено напрями їх практичної реалізації у процесах формування, прийняття, реалізації, моніторингу та коригування державно-управлінських рішень. Доведено, що запропонована система принципів створює теоретико-методологічне підґрунтя для комплексного державного управління цифровою трансформацією системи охорони здоров’я та забезпечення її ефективності, безперервності, безпеки, адаптивності й орієнтованості на потреби людини. 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9209 Title: Ветеранське підприємництво як механізм циркуляції людського капіталу Authors: Цаль-Цалко, Ю.; Мороз, Ю.; Бедер, Д.; Tsal-Tsalko, Y.; Moroz, Y.; Beder, D. Abstract: Проведене у статті дослідження дає підстави стверджувати, що ветеранське підприємництво доцільно розглядати не лише як інструмент економічної реінтеграції ветеранів, а й як механізм циркуляції людського капіталу, яка забезпечує повторне залучення набутого професійного, управлінського та соціального потенціалу до процесів створення економічної цінності. Доведено, що концепція циркуляції людського капіталу доповнює сучасне бачення циркулярної економіки, поширюючи її принципи на сферу використання інтелектуальних, професійних і управлінських ресурсів ветеранів. Об’єктом циркуляції виступають як економічні ресурси нематеріального і матеріального характеру (активи), так і людський капітал ветеранів, який через підприємницьку діяльність набуває нового економічного змісту та забезпечує безперервність процесів створення суспільної й економічної цінності. Циркуляцію людського капіталу ветеранів доцільно розглядати як наукову категорію, що відображає процес переходу, трансформації та повторного продуктивного використання знань, навичок, досвіду, компетентностей і соціально-професійного потенціалу ветеранів у цивільній економіці після завершення військової служби. Практичне значення запропонованого підходу полягає у можливості його використання як теоретичної основи для формування державної політики, розвитку ветеранського підприємництва, удосконалення механізмів економічної реінтеграції ветеранів, розроблення програм підтримки підприємницької діяльності та інтеграції людського капіталу ветеранів у систему післявоєнного економічного відновлення України. 2025-01-01T00:00:00Z