https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7605 2026-09-30T20:14:26Z 2026-09-30T20:14:26Z Наумик, О.М. Naumyk, O.M. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9212 2026-09-29T12:32:18Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Трансформація парадигм управління у сфері надрокористування відповідно до євроінтеграційних імперативів Authors: Наумик, О.М.; Naumyk, O.M. Abstract: У статті досліджено трансформацію парадигм публічного управління у сфері надрокористування України відповідно до сучасних євроінтеграційних імперативів. Обґрунтовано необхідність переосмислення ролі держави у регулюванні використання мінерально-сировинних ресурсів в умовах зростання їх значення для економічної, ресурсної та національної безпеки. Проаналізовано еволюцію основних моделей публічного управління від класичної бюрократичної парадигми «Old Public Management» через «New Public Management» до концепції «Good Governance», а також сучасних синергетичної, інтегрованої та мережевої моделей. Визначено особливості їх застосування до управління надрокористуванням та встановлено обмеження адміністративно-екстрактивного підходу, орієнтованого переважно на ліцензування, контроль видобутку та фіскальне вилучення ресурсної ренти. Розглянуто теоретичні підходи до пояснення негативних наслідків ресурсної залежності, зокрема концепції «ресурсного прокляття», рентної держави та екстрактивізму. Обґрунтовано, що сучасна система управління надрокористуванням має враховувати не лише економічну ефективність видобутку, а й екологічну відповідальність, соціальні інтереси, прозорість, підзвітність, участь зацікавлених сторін та довгострокові безпекові пріоритети. Встановлено, що європейська модель врядування передбачає перехід до багаторівневої та інтегрованої взаємодії державних органів, бізнесу, територіальних громад і громадянського суспільства. Доведено доцільність формування в Україні інтегрованої публічно-управлінської парадигми надрокористування, яка поєднує принципи «Good Governance», сталого розвитку, мережевої взаємодії та адаптивного управління. Запропонований підхід створює концептуальне підґрунтя для подальшої гармонізації української системи управління надрами з європейськими стандартами та забезпечення збалансованого поєднання економічних, екологічних і безпекових інтересів.

2025-01-01T00:00:00Z Дмитренко, І.А. Dmytrenko, I.A. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9211 2026-09-29T12:26:14Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Світові тенденції цифровізації системи охорони здоров’я Authors: Дмитренко, І.А.; Dmytrenko, I.A. Abstract: У статті досліджено сучасні світові тенденції цифровізації системи охорони здоров’я та визначено ключові напрями розвитку цифрового здоров’я в контексті підвищення ефективності державного управління медичною галуззю. Обґрунтовано, що цифрова трансформація охорони здоров’я є комплексним процесом, який охоплює розвиток цифрового врядування, електронних медичних записів, телемедицини, систем персональних медичних даних, штучного інтелекту, великих даних, цифрової інфраструктури та цифрових компетентностей. Проаналізовано стратегічні орієнтири Глобальної стратегії цифрового здоров’я ВООЗ 2020–2025 рр., відповідно до яких пріоритетами цифрової трансформації визначено міжнародне співробітництво, формування національних стратегій цифрового здоров’я, розвиток цифрового врядування та людиноцентричної системи охорони здоров’я. Досліджено рівень цифрового розвитку держав на основі E-Government Development Index, Digital Health Index та Global Digital Health Monitor. Встановлено взаємозв’язок між рівнем цифрового розвитку держави та цифровою зрілістю системи охорони здоров’я. Визначено, що лідерами цифрової трансформації є країни, які поєднують розвинену цифрову інфраструктуру, ефективне державне управління, належне нормативно-правове забезпечення та системне інвестування у цифрові технології. Виявлено, що найбільш розвиненими складовими цифрового здоров’я є лідерство і врядування, стратегічне планування та цифрові сервіси, тоді як проблемними залишаються кадровий потенціал, інтероперабельність інформаційних систем і регулювання новітніх цифрових технологій. Проаналізовано доступ населення до електронних медичних записів та встановлено наявність цифрової нерівності, пов’язаної з рівнем цифрової грамотності та освіти. Визначено тенденцію до сталого поширення телемедицини після пандемії COVID-19 та переходу від традиційних електронних медичних записів до інтегрованих пацієнтоорієнтованих платформ персональних медичних даних. Досліджено перспективи використання штучного інтелекту для підтримки клінічних і управлінських рішень, оптимізації ресурсів та підвищення продуктивності медичних працівників, а також визначено етичні, правові та інфраструктурні ризики його впровадження. Обґрунтовано стратегічне значення національних систем медичних даних для доказового управління, моніторингу та наукових досліджень. Встановлено, що світова практика характеризується переходом від фрагментарного впровадження цифрових технологій до формування комплексних цифрових екосистем охорони здоров’я, у центрі яких перебувають дані, технології та пацієнт.

2025-01-01T00:00:00Z Ольховський, О.А. Olkhovskyi, O.A. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9134 2026-05-15T11:43:34Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Спеціальні вимоги Європейського Союзу до правоохоронних систем країн-членів Authors: Ольховський, О.А.; Olkhovskyi, O.A. Abstract: У статті досліджено систему спеціальних вимог Європейського Союзу до правоохоронних систем держав-членів, сформованих у межах вторинного права ЄС, та їх значення для трансформації національної правоохоронної системи України в умовах євроінтеграційних процесів. Проаналізовано зміст і функціональне призначення ключових нормативно-правових актів ЄС, зокрема регламентів і директив, що визначають організаційно-інституційні засади діяльності правоохоронних органів, механізми інформаційної взаємодії, стандарти обробки персональних даних та напрями протидії окремим видам кримінальних правопорушень. Систематизовано основні положення актів, що регулюють діяльність Агентства Європейського Союзу з питань співробітництва у сфері правоохоронної діяльності (Європол), функціонування Шенгенської інформаційної системи, а також правові засади обміну інформацією між правоохоронними органами держав-членів. Визначено їх ключові характеристики, враховуючи інституційну трансформацію, цифровізацію правоохоронної діяльності, впровадження єдиних стандартів інформаційної безпеки, розвиток спільних оперативно-розшукових механізмів та посилення демократичного контролю. На основі структурно-функціонального аналізу встановлено, що вторинне право ЄС забезпечує перехід від фрагментованих національних моделей правоохоронної діяльності до інтегрованої системи безпеки, яка базується на принципах оперативного обміну інформацією, взаємної довіри, інтероперабельності баз даних та дотримання прав людини. Особливу увагу приділено директивам, що регламентують захист персональних даних у правоохоронній сфері, а також актам, спрямованим на боротьбу з тероризмом, відмиванням коштів і економічними злочинами. Обґрунтовано, що імплементація зазначених норм є необхідною передумовою інтеграції України до європейського безпекового простору та передбачає комплексне реформування кримінального процесуального законодавства, модернізацію інформаційно-комунікаційної інфраструктури, створення ефективних механізмів міжвідомчої координації та забезпечення незалежного контролю за діяльністю правоохоронних органів. Визначено ключові напрями адаптації національного законодавства, зокрема у сфері міжнародного співробітництва, цифрових доказів, кібербезпеки та захисту персональних даних. Зроблено висновок, що впровадження спеціальних вимог Європейського Союзу сприятиме підвищенню ефективності функціонування правоохоронної системи України, її інституційній спроможності та відповідності європейським стандартам, а також забезпечить перехід до сервісно орієнтованої моделі правопорядку в умовах інтеграції до ЄС.

2025-01-01T00:00:00Z Новосьолов, І.В. Novosiolov, I.V. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9133 2026-05-15T11:35:16Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Інституційні моделі управління брендингом міста як інструменту державної політики повоєнного відновлення Authors: Новосьолов, І.В.; Novosiolov, I.V. Abstract: Успішний брендинг міста вимагає не лише креативних комунікаційних зусиль, але й наявності відповідної інституційної моделі управління. Ці моделі є рамками або системами, які чітко визначають суб’єктів, що керують та координують процес брендингу (державні органи, приватні партнери, громади), механізми прийняття рішень, а також ресурси та інструменти, що використовуються. Стаття присвячена аналізу інституційних моделей управління брендингом міста у контексті поствоєнного відновлення України. Актуальність дослідження зумовлена потребою формування ефективних підходів до управління міським брендом, який слугує не лише комунікаційним інструментом, а й засобом стратегічного розвитку. У роботі систематизовано та порівняно шість ключових моделей: адміністративно-управлінську, державно-приватного партнерства, інституційно-галузеву (через профільний департамент), агентську, модель співтворення бренду громадою та модель узгодженого багаторівневого управління. Для кожної моделі визначено логіку, ключові характеристики, сильні та слабкі сторони, а також наведено ілюстративні приклади світових практик. Результати аналізу моделей управління брендингом міста засвідчили, що універсальної моделі не існує, а вибір найбільш доцільного підходу залежить від локальних умов, ресурсів і цілей міського розвитку. Такий підхід дозволяє містам адаптувати та комбінувати елементи різних моделей, створюючи гібридні рішення, які відповідають специфіці конкретного контексту.

2025-01-01T00:00:00Z