<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Community:</title>
  <link rel="alternate" href="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/269" />
  <subtitle />
  <id>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/269</id>
  <updated>2026-11-05T00:07:51Z</updated>
  <dc:date>2026-11-05T00:07:51Z</dc:date>
  <entry>
    <title>МОДУЛЬНЕ ЗАХИСНЕ УКРИТТЯ</title>
    <link rel="alternate" href="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9218" />
    <author>
      <name>Кужель, Емма Вікторівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Колларов, Олександр Юрійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ткачук, Андрій Геннадійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кравчук, Антон Романович</name>
    </author>
    <id>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9218</id>
    <updated>2026-10-14T10:24:55Z</updated>
    <published>2026-09-30T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: МОДУЛЬНЕ ЗАХИСНЕ УКРИТТЯ
Authors: Кужель, Емма Вікторівна; Колларов, Олександр Юрійович; Ткачук, Андрій Геннадійович; Кравчук, Антон Романович
Abstract: Модульне захисне укриття, що містить корпус, виконаний з панельних модулів, з'єднаних між собою та сформованих у єдине приміщення. Торцеві частини корпусу утворені окремими плитами з вхідним та запасним дверними виходами, а панельні модулі середньої частини корпусу виконані у вигляді тюбінгових елементів двох типів. Модулі одного типу виконані як площинні панельні елементи з дверними прорізами, а модулі іншого типу - як об'ємні елементи у вигляді армокаркасів. Зовнішні контури зазначених панельних елементів відповідають контурам вертикальних перерізів суміжних тюбінгових елементів, а дверні прорізи площинних панельних елементів розташовані з утворенням разом із вхідним і запасним дверними прорізами ламаної траєкторії проходу типу "лабіринт". Вертикальні контактні торці панельних модулів середньої частини корпусу виконані зубчастими, а у тюбінгових елементах, виконаних у вигляді об'ємних армокаркасів, сформовані наскрізні віконні прорізи, в яких встановлені знімні затискачі-заглушки.</summary>
    <dc:date>2026-09-30T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>СПОСІБ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРЯНИКІВ ІЗ ПІДВИЩЕНИМ ВМІСТОМ БІЛКА</title>
    <link rel="alternate" href="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9217" />
    <author>
      <name>Вигера, Сергій Михайлович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ключевич, Михайло Михайлович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ковальчук, Руслан Леонідович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Брунда, Надія Степанівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Венгер, Олег Володимирович</name>
    </author>
    <id>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9217</id>
    <updated>2026-10-14T10:18:26Z</updated>
    <published>2026-09-30T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: СПОСІБ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРЯНИКІВ ІЗ ПІДВИЩЕНИМ ВМІСТОМ БІЛКА
Authors: Вигера, Сергій Михайлович; Ключевич, Михайло Михайлович; Ковальчук, Руслан Леонідович; Брунда, Надія Степанівна; Венгер, Олег Володимирович
Abstract: Спосіб виготовлення пряників із підвищеним вмістом білка включає приготування рідкої фази, її змішування із сухою фазою, формування та випікання виробів. Для приготування тіста готують рідку фазу шляхом приготування компоту з підсушених плодів яблуні та сливи у співвідношенні 50:50 та водного настою з меліси і ромашки у співвідношенні 50:50 з подальшим змішуванням компоту і настою у співвідношенні 50:50. Готують суху фазу шляхом змішування пшеничного, ячмінного, житнього, квасолевого, соєвого борошна в однакових пропорціях, цукру та солі. Рідку фазу поступово вводять у суху фазу з утворенням тіста. Додатково готують стабілізовану емульсію з яєчної маси та соняшникової олії і вводять її в тісто, витримують тісто при температурі 10-15 °C протягом 6-8 годин для дозрівання. Формують заготовки та випікають при температурі 180-190 °C до досягнення пористої структури.</summary>
    <dc:date>2026-09-30T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>СПОСІБ СТВОРЕННЯ ЛОВИЛЬНОГО ДЕРЕВА ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ВУЗЬКОЗЛАТКИ ЯСЕНЕВОЇ СМАРАГДОВОЇ</title>
    <link rel="alternate" href="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9153" />
    <author>
      <name>Ключевич, Михайло Михайлович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Стригун, Олександр Олексійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чумак, Петро Якович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Вигера, Сергій Михайлович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Маргітай, Любов Григорівна</name>
    </author>
    <id>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9153</id>
    <updated>2026-07-14T09:28:07Z</updated>
    <published>2026-07-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: СПОСІБ СТВОРЕННЯ ЛОВИЛЬНОГО ДЕРЕВА ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ВУЗЬКОЗЛАТКИ ЯСЕНЕВОЇ СМАРАГДОВОЇ
Authors: Ключевич, Михайло Михайлович; Стригун, Олександр Олексійович; Чумак, Петро Якович; Вигера, Сергій Михайлович; Маргітай, Любов Григорівна
Abstract: Спосіб створення ловильного дерева для моніторингу вузькозлатки ясеневої смарагдової Agrilus planipennis Fairmaire, згідно з яким, весною, до початку сокоруху, вимірюють довжину кола навколо стовбура ясеня на висоті 1,2-1,5 м від землі та додають до неї 40 см для забезпечення можливості закручування. На стовбурі з товстою корою по лінії накладання акумуляторною пилкою утворюють вузьке поглиблення для розміщення дроту. На кору стовбура по підготовленій лінії накладають перше кільце з металевого дроту товщиною 4,0-6,0 мм: дві частини дроту на початку лінії перехресно накладають одна на одну, утворюючи отвір, в який встановлюють металевий штир діаметром 1 см. Після обведення дроту навколо&#xD;
стовбура дві кінцівки дроту з протилежної сторони повільно закручують одна з одною.&#xD;
Натягування дроту здійснюють шляхом закручування металевим штирем почергово з кожної сторони двох кінцівок дроту до перетискання кори. Кінцівки дроту притискають до стовбура та закривають захисною плівкою. Аналогічно на висоті 30-40 см вище від першого встановлюють друге кільце з металевого дроту.</summary>
    <dc:date>2026-07-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>ГІДРОДИНАМІЧНЕ УЩІЛЬНЕННЯ ВАЛУ</title>
    <link rel="alternate" href="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9137" />
    <author>
      <name>Колодій, Марина Анатоліївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Котенко, Володимир Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Башинський, Сергій Іванович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Скиба, Галина Віталіївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Остафійчук, Неля Миколаївна</name>
    </author>
    <id>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9137</id>
    <updated>2026-06-02T05:57:00Z</updated>
    <published>2026-05-13T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: ГІДРОДИНАМІЧНЕ УЩІЛЬНЕННЯ ВАЛУ
Authors: Колодій, Марина Анатоліївна; Котенко, Володимир Володимирович; Башинський, Сергій Іванович; Скиба, Галина Віталіївна; Остафійчук, Неля Миколаївна
Abstract: Гідродинамічне ущільнення вала містить обертову камеру з ущільнюючою рідиною,&#xD;
виконану з можливістю обертання від приводу, вал, занурені в рідину розділяючі диски - нерухомий, що герметично з'єднаний з корпусом машини, та обертовий, що герметично з'єднаний з валом. В конструкцію введено n встановлених ланцюгом обертових камер для ущільнюючої рідини, стільки ж - герметично з'єднаних з додатковими камерами обертових розділяючих дисків, та стільки ж автономних приводів додаткових камер. Обертовий розділяючий диск герметично з'єднаний з валом, занурений в ущільнюючу рідину в крайній в ланцюзі додатковій камері. Кожен додатковий розділяючий диск занурений в ущільнюючу рідину в попередній камері, і кожна камера виконана з можливістю обертання своїм автономним приводом зі швидкістю, більшою швидкості попередньої камери.</summary>
    <dc:date>2026-05-13T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

