Резильєнтність малих підприємств переробної промисловості в умовах цифрової трансформації міжнародних логістичних процесів та митного регулювання

Abstract

статті досліджено теоретичні та практичні засади формування резильєнтності малих підприємств переробної промисловості в умовах цифрової трансформації міжнародних логістичних процесів і митного регулювання. Визначено резильєнтність підприємства як його здатність передбачати ризики, адаптуватися до змін зовнішнього середовища, підтримувати безперервність виробничо-збутової діяльності та відновлюватися після кризових подій. Наголошено, що цифровізація міжнародної логістики й митних процедур створює нові можливості для прискорення товарообігу, зниження операційних витрат, підвищення прозорості ланцюгів постачання та зміцнення економічної безпеки малого бізнесу. Проаналізовано основні напрями цифрової трансформації міжнародних логістичних і митних процесів, зокрема електронне митне декларування, цифрове відстеження вантажів, електронний документообіг, інтеграцію корпоративних інформаційних систем із митними платформами та використання штучного інтелекту для прогнозування попиту й оптимізації маршрутів. Обґрунтовано, що комплексне застосування цих інструментів підвищує оперативність управлінських рішень, скорочує тривалість митного оформлення, зменшує ризик затримок і забезпечує кращу координацію учасників міжнародного ланцюга постачання. У межах дослідження проведено опитування 24 представників малих підприємств переробної промисловості. Встановлено, що електронне митне декларування вже застосовують 18 підприємств, цифрове відстеження вантажів – 15, електронний документообіг – 14, інтеграцію ERP із митними системами – 10, а штучний інтелект для прогнозування та оптимізації маршрутів – 6 підприємств. Найвищий індекс цифрової готовності зафіксовано для електронного митного декларування – 83 %, тоді як найнижчий – для використання штучного інтелекту – 46 %. Виявлено значні розриви між усвідомленням цифрових, логістичних і митних ризиків та фактичною готовністю підприємств до їх нейтралізації. Найбільший розрив зафіксовано щодо несумісності цифрових систем: цей ризик вважають суттєвим 18 підприємств, тоді як відповідні механізми протидії мають лише 7. Значними залишаються розриви у сфері фінансування цифровізації, кібербезпеки та забезпечення стабільності міжнародної логістики. Запропоновано комплексний підхід до зміцнення резильєнтності малого бізнесу, який поєднує цифровізацію логістичних операцій, автоматизацію митних процедур, розвиток кібербезпеки, підвищення цифрових компетентностей персоналу та державну підтримку технологічної модернізації.