STRATEGIC PRIORITIES FOR THE DEVELOPMENT OF TAX SYSTEMS AND TAX ACCOUNTING IN EU COUNTRIES

Abstract

Дисертація присвячена розв’язанню важливого наукового завдання – обґрунтуванню теоретико-методологічних положень та науково-практичних рекомендацій щодо стратегічних пріоритетів розвитку податкових систем та податкового обліку країн ЄС. У теоретичному розділі дисертації розглянуто економічну сутність податків, особливості формування та функціонування податкових систем; розкрито еволюційний аспект розвитку податкових систем та податкового обліку; обґрунтовано інституційно-правові засади податкових систем країн ЄС. Аргументовано, що ефективна податкова система є ключовою складовою економічної стабільності та розвитку країни, оскільки забезпечує надходження до бюджету, сприяє соціальній справедливості та стимулює економічне зростання. Підкреслено, що податкова система повинна мати здатність адаптуватися до змін в економіці та суспільстві, а також швидко реагувати на економічні кризи та інші непередбачувані ситуації. Дотримання принципів оподаткування, таких як універсальність, справедливість, передбачуваність та зручність сплати, сприяє досягненню цілей податкової політики, зокрема забезпеченню стабільних надходжень до бюджету, перерозподілу доходів, стимулюванню економічного зростання, стримуванню інфляції та підтримці екологічних ініціатив. Підкреслено, що розвиток податкових систем і податкового обліку є складним і багатогранним процесом, який відображає зміни економічних, соціальних і політичних умов функціонування держав протягом тривалого історичного періоду. Також підкреслено, що еволюція податкових систем і податкового обліку є безперервним процесом, спрямованим на вдосконалення механізмів державного регулювання та підвищення ефективності фіскальної політики, що сприяє досягненню цілей сталого розвитку як на національному, так і на глобальному рівнях. Обґрунтовано, що еволюція податкових систем та податкового обліку має значний вплив на економічний розвиток, соціальну стабільність та конкурентоспроможність країн у глобальному масштабі. Встановлено, що податкові системи країн Європейського Союзу мають ключове значення для фінансування державних видатків, підтримки соціальної стабільності та економічного розвитку. Податкові системи кожної країни-члена базуються на загальноєвропейських принципах, але розвиваються з урахуванням національних пріоритетів та економічних умов. Гармонізація податкових систем в ЄС спрямована на узгодження податкового законодавства, особливо у сфері непрямих податків, що допомагає уникнути податкових дисбалансів. Однак повна уніфікація може зіткнутися з певним опором, оскільки країни з високими витратами можуть втратити частину своїх бюджетних надходжень. Обґрунтовано, що інституційні засади оподаткування забезпечують ефективне функціонування податкових систем через низку механізмів, серед яких законодавча база, правові норми, а також принципи справедливості, прозорості та підзвітності. В аналітичній частині дослідження досліджено стан податкових систем та податкового обліку окремих країн ЄС; визначено пріоритети розвитку податкових систем країн ЄС у контексті реалізації Цілей сталого розвитку (ЦСР); встановлено роль оподаткування у стимулюванні економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності країн ЄС. Підкреслено, що програма Fiscalis відіграє важливу роль у співпраці податкових органів країн-членів Європейського Союзу, а Регламент (ЄС) 2021/847103 є ключовим документом, який оновив попередній регламент і запропонував нові механізми для вдосконалення податкового адміністрування та співпраці податкових органів. Стверджується, що ефективність податкових систем країн ЄС залежить від гармонізації законодавства, міжнародного співробітництва, ефективного податкового адміністрування та надійної судової системи, які забезпечують фінансову стабільність держав, економічне зростання та соціальний розвиток. Спостерігається тенденція до гармонізації податкових правил у межах ЄС з метою забезпечення прозорості та конкурентоспроможності економік країн-членів ЄС, а також тенденція до створення механізмів уникнення подвійного оподаткування, надання податкових пільг та сприяння інтеграції країн ЄС у світову економіку. Підкреслюється, що зростаюча увага до сталого розвитку стимулює країни ЄС запроваджувати так звані «екологічні податки», які стають ключовим інструментом у боротьбі зі зміною клімату, сприяють розвитку «зеленої» економіки та зменшенню негативного впливу на довкілля. Податки на викиди СО2 та інших парникових газів допомагають контролювати забруднення повітря, покращуючи його якість. Обґрунтовано, що Європейський зелений курс є зразковою стратегією інтеграції податкової політики з екологічними цілями. Цей план передбачає запровадження нових податкових інструментів для підтримки ЦСР, таких як податки на викиди, а також поступову відмову від субсидій на викопне паливо. Було проведено оцінку ефективності різних видів податків в ЄС. Виявлено, що непрямі податки, такі як ПДВ, митні збори та акцизи, становлять значну частину доходів спільного бюджету ЄС. Підкреслено, що прямі податки, зокрема на доходи фізичних осіб, сприяють реалізації принципу соціальної справедливості через інструменти прогресивного оподаткування, прозорого та зрозумілого адміністрування. Встановлено, що податкова структура в ЄС є збалансованою та ефективною, забезпечуючи стабільні бюджетні надходження, соціальну справедливість в адмініструванні та розподілі, а також підтримку економічного зростання в державах-членах. У проєктній частині дослідження описано перспективи гармонізації та конвергенції податкових систем країн ЄС; сформульовано пропозиції щодо вдосконалення податкового обліку як механізму досягнення фінансової прозорості; розкрито потенціал діджиталізації податкових систем та податкового адміністрування в ЄС. Особистий внесок у наукових працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій. Підкреслено, що гармонізація податкових систем країн Європейського Союзу є ключовою умовою формування єдиного ринку та єдиної економіки. Обґрунтовано, що відмінності в податкових системах перешкоджають конвергенції та економічній інтеграції в ЄС, особливо на тлі посилення ринкової конкуренції. Підкреслено, що вирішення цих проблем можливе шляхом гармонізації податкової політики ЄС з урахуванням національних особливостей країн-членів. Аргументовано, що податковий облік у Європейському Союзі є важливим елементом фінансової системи, який відіграє важливу роль у забезпеченні прозорості, точності обчислення та справедливого розподілу податкових зобов'язань. Доведено, що його основною метою є сприяння прозорості фінансової інформації та належному контролю за надходженнями до бюджету, а також мінімізація корупційних ризиків та ухилення від сплати податків. Обґрунтовано, що гармонізація податкових стандартів і процедур у межах ЄС, включаючи такі ініціативи, як CCCTB та нова концепція BEFIT, відображає прагнення ЄС адаптувати податкову систему до сучасних викликів, у тому числі до цифровізації економіки. Впровадження таких стандартів, як CbCR, дозволяє підвищити фінансову прозорість та ефективно боротися з агресивним податковим плануванням. Обґрунтовано, що в сучасному глобальному економічному контексті податкові системи відіграють ключову роль у фінансуванні державних видатків. Підкреслено, що для зменшення податкового навантаження та покращення податкового адміністрування важливо інтегрувати цифрові технології в усі аспекти податкових процесів. Цифровізація може значно спростити процедури для платників податків, покращити взаємодію з податковими органами та зменшити адміністративні витрати. Водночас важливо забезпечити доступність послуг для тих, хто не має доступу до цифрових технологій. Встановлено, що адаптація податкових систем до нових цифрових реалій необхідна для забезпечення ефективного виконання податкових зобов'язань, оскільки без таких змін можуть виникнути проблеми зі збором податків та збільшенням адміністративних витрат. Такі технології, як штучний інтелект, API, віртуальні помічники та електронні платформи наразі активно впроваджуються податковими органами ЄС для підвищення точності розрахунків, моніторингу ухилення від сплати податків та автоматизації податкових процесів.