ОЦІНКА ВПЛИВУ ГІРНИЧО-ВИДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ НА ДОВКІЛЛЯ: СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Abstract

Стаття розглядає основні особливості вдосконалення системи управління відходами за рахунок запровадження екологічно-ефективних схем утилізації промислових відходів. Аналізуючи дані щодо кількості родовищ з видобування корисних копалин Житомирської області, велика частка площ земельних ділянок, зайнятих гірничо–добувними підприємствами належить підприємствам з виробництвам будівельних матеріалів, промислові відходи яких можуть бути безпечно утилізовані. Серед мінеральних відходів, що відносяться до ІV класу небезпеки найбільшу частку складають ті, що пов’язані з розробленням кар’єрів – 96 тис. тон, далі відходи переробної промисловості – 60 тис. тон. Крім того, в Житомирській області є понад 1500 суб’єктів господарської діяльності, які займаються обробкою природного каменю, які продукують близько 180 тис. т відходів у вигляді буту, околу, штибу і шламу. Більшість з промислових відходів нерудної будівельної сировини можуть використовуватися у будівництві для виробництва бетону, цегли, бруківки та асфальту. Крім того, відходи можуть використовуватися для облаштування територій, ландшафтного дизайну, здійснення біофільтрації та ін. Проте, не всі гірничо-видобувні підприємства утилізують відходи. Велика частина підприємств працює на застарілому обладнанні, що призводить до утворення значних об’ємів відходів та не дає можливості здійснення екологічно-ефективного виробництва. Проведений аналіз особливостей утворення відходів промисловості та системи їх управління на гірничо-видобувних підприємствах дозволяє виділити негативні фактори впливу на довкілля, серед яких найбільш гострим є зайнятість значних земельних площ під відходи та відсутність підприємств, що здійснюють оброблення, переробку та утилізацію відходів. Саме тому, вирішення питань щодо налагодження ефективної системи управління відходами гірничо-видобувних підприємств є актуальною науково–практичною задачею та потребує невідкладного вирішення.