https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/8505 Tue, 29 Sep 2026 07:53:00 GMT 2026-09-29T07:53:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9210 Принципи державного управління цифровою трансформацією системи охорони здоров’я Дмитренко, I.; Dmytrenko, I. У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування принципів державного управління цифровою трансформацією системи охорони здоров’я. Обґрунтовано, що цифровізація змінює не лише технологічні та інформаційні процеси у сфері охорони здоров’я, а й вимоги до організації державного управління, характеру взаємодії між суб’єктами, механізмів прийняття державно-управлінських рішень та забезпечення стійкого функціонування цифрової системи охорони здоров’я. На основі аналізу наукових підходів до визначення принципів державного управління та державної політики у сфері охорони здоров’я встановлено відсутність єдиного підходу до їх структури та змісту. Визначено, що існуючі підходи переважно орієнтовані на загальні засади функціонування системи охорони здоров’я або окремі механізми державного управління, що не повною мірою враховує специфіку її цифрової трансформації. Запропоновано авторську багаторівневу систему принципів державного управління цифровою трансформацією системи охорони здоров’я, сформовану з урахуванням властивостей цифрової системи та особливостей процесів її трансформації. Система включає чотири взаємопов’язані групи принципів: стратегічні, організаційні, цифрового функціонування та забезпечення. До стратегічних принципів віднесено стратегічну спрямованість, людиноцентричність, євроінтеграційну орієнтованість, інноваційність, випереджувальний розвиток і наукову обґрунтованість. Принципи організації охоплюють системність, інституційну визначеність, інституційну взаємодію, координованість, субсидіарність, розмежування повноважень і відповідальності, підзвітність, компетентність, безперервність управлінського циклу та організаційну адаптивність. Групу принципів цифрового функціонування становлять інтероперабельність, даноцентричність, цифрова безперервність, простежуваність, інтелектуалізація, цифрова доступність, масштабованість і технологічна адаптивність. До принципів забезпечення віднесено законність, комплексну безпеку, ризик-орієнтованість, ресурсну достатність, кадрову спроможність, економічну доцільність, резервування та відновлюваність, контрольованість, етичність і соціальну інклюзивність. Обґрунтовано зміст запропонованих принципів та визначено напрями їх практичної реалізації у процесах формування, прийняття, реалізації, моніторингу та коригування державно-управлінських рішень. Доведено, що запропонована система принципів створює теоретико-методологічне підґрунтя для комплексного державного управління цифровою трансформацією системи охорони здоров’я та забезпечення її ефективності, безперервності, безпеки, адаптивності й орієнтованості на потреби людини. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9210 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9209 Ветеранське підприємництво як механізм циркуляції людського капіталу Цаль-Цалко, Ю.; Мороз, Ю.; Бедер, Д.; Tsal-Tsalko, Y.; Moroz, Y.; Beder, D. Проведене у статті дослідження дає підстави стверджувати, що ветеранське підприємництво доцільно розглядати не лише як інструмент економічної реінтеграції ветеранів, а й як механізм циркуляції людського капіталу, яка забезпечує повторне залучення набутого професійного, управлінського та соціального потенціалу до процесів створення економічної цінності. Доведено, що концепція циркуляції людського капіталу доповнює сучасне бачення циркулярної економіки, поширюючи її принципи на сферу використання інтелектуальних, професійних і управлінських ресурсів ветеранів. Об’єктом циркуляції виступають як економічні ресурси нематеріального і матеріального характеру (активи), так і людський капітал ветеранів, який через підприємницьку діяльність набуває нового економічного змісту та забезпечує безперервність процесів створення суспільної й економічної цінності. Циркуляцію людського капіталу ветеранів доцільно розглядати як наукову категорію, що відображає процес переходу, трансформації та повторного продуктивного використання знань, навичок, досвіду, компетентностей і соціально-професійного потенціалу ветеранів у цивільній економіці після завершення військової служби. Практичне значення запропонованого підходу полягає у можливості його використання як теоретичної основи для формування державної політики, розвитку ветеранського підприємництва, удосконалення механізмів економічної реінтеграції ветеранів, розроблення програм підтримки підприємницької діяльності та інтеграції людського капіталу ветеранів у систему післявоєнного економічного відновлення України. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9209 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9208 Імперативи розвитку вищої освіти в ЄС: фінансово-економічні детермінанти Абрамова, I.; Тарасюк, Г.; Abramova, I.; Tarasiuk, H. У дослідженні розкрито фінансово-економічні детермінанти як ключові імперативи розвитку вищої освіти в Європейському Союзі в умовах глибоких соціально-економічних, технологічних і інституційних трансформацій. Актуальність теми зумовлена формуванням Європейського простору вищої освіти, реалізацією Європейського освітнього простору, а також зростанням ролі університетів у забезпеченні інноваційного, цифрового та сталого розвитку ЄС. У сучасних умовах фінансування вищої освіти трансформується з інструменту ресурсного забезпечення у стратегічний механізм реалізації політичних, економічних і соціальних пріоритетів Європейського Союзу. Метою статті є обґрунтування ролі фінансово-економічних детермінант у формуванні імперативів розвитку вищої освіти в ЄС. У межах дослідження застосовано системний, інституційний та порівняльний підходи, що дозволило розглядати вищу освіту як складову багаторівневої моделі управління ЄС, у якій взаємодіють наднаціональні стратегічні орієнтири, національні моделі фінансування та інституційні механізми реалізації освітньої політики. У результаті дослідження встановлено, що ключовими фінансово-економічними детермінантами розвитку вищої освіти в ЄС є моделі базового державного фінансування, результативно-орієнтовані механізми розподілу ресурсів, рівень фінансової автономії університетів, диверсифікація джерел доходів, а також системи фінансової підтримки студентів. Доведено, що формульні та контрактні моделі фінансування, поєднані з індикаторами результативності, сприяють узгодженню бюджетних рішень із стратегічними пріоритетами ЄС, водночас потребуючи збереження достатнього рівня базової підтримки для забезпечення інституційної стабільності університетів. Обґрунтовано, що фінансова автономія університетів виступає важливим економічним імперативом підвищення їхньої конкурентоспроможності та адаптивності до змін зовнішнього середовища, водночас посилюючи вимоги до ефективності управління та відповідальності за результати діяльності. Особливу увагу приділено аналізу механізмів плати за навчання та фінансової підтримки студентів, які безпосередньо впливають на доступність вищої освіти, соціальну згуртованість і зниження освітньої нерівності в країнах ЄС. Дослідження також показало, що фінансово-економічні детермінанти розвитку вищої освіти тісно інтегруються з політикою ЄС у сфері досліджень та інновацій, цифрової трансформації та сталого розвитку, що сприяє перетворенню університетів на ключових акторів соціально-економічного розвитку регіонів. Зроблено висновок, що узгоджене застосування фінансових механізмів на наднаціональному, національному та інституційному рівнях створює передумови для підвищення стійкості, якості та соціальної значущості систем вищої освіти в Європейському Союзі. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для формування та коригування політик розвитку вищої освіти, а також для адаптації європейського досвіду фінансування вищої освіти в національних умовах, зокрема в Україні. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9208 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9207 Суб’єктна характеристика систем державного експортного контролю за товарами військового призначення та подвійного використання в країнах Європейського Союзу Сергієнко, Л.; Грицишен, Д.; Вакун, О.; Дика, О.; Чиж, В.; Sergiienko, L.; Grytsyshen, D.; Vakun, O.; Dyka, O.; Chyzh, V. Стаття присвячена дослідженню суб’єктного складу систем державного експортного контролю за товарами військового призначення та подвійного використання в країнах Європейського Союзу. На прикладі Австрії, Німеччини, Португалії, Франції, Іспанії, Італії та Бельгії проаналізовано організаційно-правові особливості функціонування національних систем контролю, зокрема їхню залежність від форми державного правління та устрою. Визначено ключові інституції, їхні повноваження у сфері ліцензування, контролю за дотриманням санкцій, взаємодії з міжнародними режимами експортного контролю та європейськими структурами. Окрему увагу приділено децентралізації функцій у федеративних державах, створенню міжвідомчих комісій у ядерних країнах та гармонізації національного законодавства з правом ЄС. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення суб’єктної структури системи державного експортного контролю України та налагодження ефективної співпраці з європейськими партнерами. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9207 2025-01-01T00:00:00Z