https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/1796 Mon, 21 Sep 2026 15:59:50 GMT 2026-09-21T15:59:50Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9200 Кримінально-правові наслідки реалізації заходів забезпечення антитерористичної безпеки Кучменко, В.; Місюна, Є.; Kuchmenko, V.; Misiuna, Y. У статті проведено комплексне дослідження кримінальних правопорушень за статтями Кримінального кодексу України у період з 2013 по 2024 рік. Проаналізовано стан правового забезпечення антитерористичною безпекою України, з відповідним аналізом динаміки зареєстрованих кримінальних правопорушень за статтями: 258 ККУ «Терористичний акт»; 258-1 ККУ «Втягнення у вчинення терористичного акту»; 258-2 ККУ «Публічні заклики до вчинення терористичного акту»; 258-3 «Створення терористичної групи чи терористичної організації»; 258-4 ККУ «Сприяння вчиненню терористично акту, проходженню навчання тероризму»; 258-5 ККУ «Фінансування тероризму» та 258- 6 «Перетин державного кордону України з терористичною метою». Обґрунтовано, що повномасштабне вторгнення рф на територію України у 2022 році не призвело до збільшення кількості зареєстрованих правопорушень за статтею 258 ККУ «Терористичний акт», що пов’язано зі зміною правової кваліфікації значної кількості діянь у бік військових злочинів, диверсій, колабораційної діяльності та злочинів проти основ національної безпеки. Окрему увагу приділено аналізу кількості процесуальних результатів, що скеровані до суду за вчинення кримінальних правопорушень за вчинення терористичної діяльності Встановлено той факт, що найменшою залишається частка призначення реального позбавлення волі – це свідчить про високий рівень складності доведення терористичного акту, зокрема щодо ідентифікації виконавців, збору доказів в умовах воєнного конфлікту, значної частки обвинувачених, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або у розшуку. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9200 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9199 Криміногенні детермінанти злочинності у сфері економічних відносин в Україні Барановська, Т.; Мамчич, Р.; Baranovska, T.; Mamchych, R. У статті проведено комплексне кримінологічне дослідження детермінант злочинності у сфері економічних відносин в Україні з акцентом на нормативно-правові, організаційно-управлінські та корупційні чинники. Проаналізовано стан правового регулювання економічних відносин та обґрунтовано, що його фрагментарність, наявність правових колізій, відсутність єдиних засад нормотворчої діяльності й ефективних механізмів подолання конкуренції правових норм виступають суттєвими криміногенними факторами. Проведено аналіз впливу низької якості нормативно-правових актів і законопроєктної діяльності на формування стійких корупційних практик та латентності кримінальних правопорушень у сфері економіки. Обґрунтовано, що організаційно-управлінські дисфункції, зокрема руйнування системи державного контролю, недостатня адаптованість контрольно-ревізійних органів до сучасних економічних умов, а також відсутність ефективних механізмів міжвідомчої взаємодії між правоохоронними та контролюючими органами, негативно впливають на стан протидії економічній злочинності. Проведено оцінку кадрового забезпечення правоохоронних органів, встановлено наявність проблем професійної підготовки, відбору та спеціалізації працівників, що зумовлює зниження ефективності досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері економічних відносин. Окрему увагу приділено аналізу корупції як провідного детермінанта економічної злочинності. Обґрунтовано, що високий рівень корупції, недосконалість антикорупційної експертизи нормативно-правових актів, правова невизначеність статусу антикорупційних уповноважених та відсутність гарантій їх інституційної автономії істотно обмежують ефективність реалізації державної антикорупційної політики. Проведено аналіз впливу недостатньої цифрової трансформації публічного управління, неефективних процедур публічних закупівель, надмірного регуляторного навантаження та непрозорої системи оплати праці в державному секторі на формування корупційних ризиків. Встановлено, що злочинність у сфері економічних відносин має системний характер і зумовлена сукупністю взаємопов’язаних соціально-економічних, правових та управлінських детермінант. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до реформування нормотворчої діяльності, удосконалення механізмів державного контролю та посилення інституційної спроможності антикорупційних і правоохоронних органів з метою мінімізації криміногенних ризиків в економічній сфері. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9199 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9198 Чиновництво та канцеляристи Житомирського уїздного суду (1831–1863 рр.): історико-правовий вимір Шевчук, А.; Shevchuk, A. У статті досліджено історико-правові аспекти формування та функціонування кадрового складу чиновників і канцеляристів Житомирського уїздного суду у 1831–1863 рр. Проаналізовано трансформацію кадрової політики після придушення Польського повстання 1830–1831 рр. та ліквідації «правової автономії» Правобережної України. На основі аналізу нормативно-правових актів, формулярних списків та діловодної документації визначено правовий статус різних категорій судових службовців, посадові оклади та станово-освітні вимоги. Встановлено дуалістичну структуру судового персоналу: чиновники з класними чинами за Табелем про ранги, що становили стабільне ядро судового апарату, та канцеляристи без визначеного правового становища з обмеженими можливостями кар’єрного зростання. З’ясовано механізми призначення на посади, умови проходження служби, систему винагород та конфесійно-політичні критерії добору кадрів. Охарактеризовано особливості інституалізації посади секретаря як ключової ланки судового діловодства та контролю за канцелярським апаратом. На основі формулярних списків створено соціологічні портрети чиновників та канцеляристів, що відображають їхнє соціальне походження, конфесійну належність, освітній рівень, матеріальне становище та кар’єрні траєкторії. Доведено, що кадрова політика поєднувала репресивні заходи щодо місцевих еліт, пов’язаних із повстанням, із прагматичною необхідністю залучення лояльних осіб. Висновки засвідчують, що реальне функціонування судової бюрократії визначалося не лише формальними правовими нормами, а й неформальними практиками виживання чиновництва в умовах хронічного недофінансування та структурного браку кваліфікованих кадрів. Уїздний суд постає як інститут не тільки правосуддя, а й інтеграції локальних еліт до імперського владного простору. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9198 2025-01-01T00:00:00Z https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9197 Механізм державного фінансового контролю використання міжнародної технічної допомоги як інструмент забезпечення бюджетної безпеки України Дикий, А.; Молотай, В.; Захаров, Д.; Левицький, Я.; Dykyi, A.; Molotay, V.; Zakharov, D.; Levitsky, Y. Використання міжнародної технічної допомоги в умовах війни, післявоєнної відбудови та стратегічного розвитку України потребує надійного фінансового супроводу та контролю. У цьому контексті особливої значущості набуває механізм державного фінансового контролю як ключовий інструмент забезпечення прозорого, ефективного та цільового використання ресурсів міжнародної підтримки. З огляду на масштаб фінансових потоків, ризики неефективного управління, зловживань і корупції, виникає об’єктивна потреба в удосконаленні інституційних, правових та організаційно-методичних засад контролю за витрачанням коштів міжнародної допомоги. Мета статті полягає у визначенні механізму державного фінансового контролю використання міжнародної технічної допомоги як інструменту забезпечення бюджетної безпеки України. Здійснивши аналіз наукових публікацій слід відмітити відсутність досліджень державного фінансового контролю міжнародної технічної допомоги в контексті його державно-управлінського впливу. В свою чергу було розглянуто характеристику міжнародної технічної допомоги як об’єкту державного фінансового аудиту, розподіл форм державного фінансового контролю між основними його суб’єктами. Автором було доповнено форми державного фінансового контролю, а саме: внутрішній контроль та внутрішній аудит (перед усім в частині внутрішнього фінансового контролю та внутрішнього фінансового аудиту). Автором було запроваджено інституційну модель державного фінансового контролю міжнародної технічної допомоги в державно-управлінському середовищі. Запровадження зазначеної моделі в межах реалізації контрольної функції державного управління сприятиме підвищенню ефективності та результативності як державного фінансового контролю за використанням міжнародної технічної допомоги, так і загального державного управління цими ресурсами. Це, у свою чергу, посилить динаміку реформ в Україні, зміцнить довіру між українським урядом і міжнародними партнерами з розвитку та сприятиме активізації процесів європейської та євроатлантичної інтеграції. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9197 2025-01-01T00:00:00Z