The DSpace digital repository system captures, stores, indexes, preserves, and distributes digital research material. http://eztuir.ztu.edu.ua:80 2026-03-14T06:22:19Z 2026-03-14T06:22:19Z Гордійчук, О.О. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9055 2026-03-13T09:47:31Z 2021-01-01T00:00:00Z

Ментальність у добу глобалізації Гордійчук, О.О. У монографії здійснено комплексне соціально-філософське дослідження ментальності як соціокультурного феномена, виявлено категоріальні взаємозалежності менталітету й ментальності, національного характеру, духовності, світогляду, ідентичності, солідарності. Проаналізовано філософські, культурологічні, соціологічні аспекти ментальності. Представлені результати дослідження дозволяють зрозуміти причини появи певних суспільних явищ, моделей поведінки, світоглядних стереотипів тощо, а відтак ефективніше використовувати свій потенціал, знаходити відповіді на суспільні виклики, напрацьовувати дієві механізми розв’язання складних ситуацій, зважено обирати перспективні вектори розвитку в умовах динамічної та мінливої сучасності. Обґрунтовано основні фактори, що є детермінантами виникнення, становлення і подальшої трансформації ментальних парадигм (на прикладі української та польської ментальностей). Досліджено своєрідність менталітету українців крізь призму можливостей його смислотворення та історичної динаміки. Монографія адресована науковцям, викладачам, студентам, широкому загалу читачів, які цікавляться феноменом ментальності та проблемами функціонуванням ментальності в добу глобалізації, а також питаннями формування й трансформації духовного універсуму української нації. Гордійчук О.О. Ментальність у добу глобалізації: монографія. Житомир, Вид-во «НОВОград», 2021. - 372 с.

2021-01-01T00:00:00Z Завалій, Т.О. Zavalii, T.O. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9054 2026-03-13T09:35:59Z 2021-01-01T00:00:00Z

Вартісно-орієнтоване управління клієнтським капіталом підприємства Завалій, Т.О.; Zavalii, T.O. Дисертація присвячена питанням розвитку системи вартісно орієнтованого управління клієнтським капіталом підприємства за допомогою збалансованої системи показників. Встановлено, що основний внесок у процеси появи та становлення концепції вартісно-орієнтованого управління здійснила практика всесвітньо відомих консалтингових компаній та, що зарубіжне походження даної концепції відобразилося на неоднозначному трактуванні її базисів на пострадянському просторі (відповідні підходи до розуміння структуровані автором залежно від орієнтира (створення вартості чи цінності) та від групи зацікавлених осіб (акціонери чи стейкхолдери)). Обґрунтовано необхідність розмежування вартісно-орієнтованого та ціннісно-орієнтованого управління як видів управління з різним сутнісним наповненням, що зумовлюється різною економічною природою понять «цінність» та «вартість». Досліджені, розвинуті та вдосконалені теоретичні основи становлення поняття «клієнтський капітал підприємства» за допомогою розмежування англомовних варіантів назв капіталу, створеного завдяки відносинам і зв’язкам з клієнтами підприємства (relational capital, customer capital, customer equity), авторського підходу до визначення таких понять як «клієнтський капітал», «клієнтський ресурс», структурного бачення системи клієнтського капіталу, що складається з ресурсів, заходів та ефектів, та авторського підходу до системи управління клієнтським капіталом підприємства. Обґрунтовано невідповідність даних системи бухгалтерського обліку як основного інформаційного джерела на підприємстві та потреб вартісно орієнтованого управління клієнтським капіталом. Доведено, 3 що використання інтегрованих звітів частково вирішує питання відсутності інформації про клієнтський капітал у фінансовій звітності, завдяки їхній спрямованості на посилення підзвітності та відповідальності відносно інтелектуального та соціально-репутаційного капіталів. На основі аналізу інтегрованих звітів українських підприємств встановлено найпоширеніші питання, що характеризують відносини підприємства з клієнтами (дотримання принципу клієнтоорієнтованості; рейтингові позиції підприємства; наявність зворотного зв’язку з клієнтами; проведення заходів, спрямованих на участь або увагу клієнтів). З метою вирішення питання недостатнього рівня інформаційного забезпечення запропоновано в інтегрованій звітності чи у звіті про управління виокремлювати розділ, присвячений клієнтському капіталу, та поділений на два блоки (фінансовий і нефінансовий), та переймати досвід зарубіжних країн щодо створення незалежної системи оцінки, яка забезпечує складання індексів задоволеності клієнтів на базі проведення об’єктивних та незалежних зовнішніх статистичних спостережень щодо рівня задоволеності клієнтів. Розвинуто методичні підходи використання ключових показників ефективності для потреб управління на підприємстві шляхом формування чіткого механізму вимог до подібних показників та до системи ключових показників ефективності в цілому. Удосконалено аналітичний базис для управління клієнтським капіталом підприємства шляхом розробки класифікації показників, що характеризують клієнтський капітал, та ключових показників ефективності клієнтського капіталу, використання панелі ключових показників ефективності клієнтського капіталу (як набору показників клієнтського капіталу, які відповідають вимогам визнання ключових показників ефективності, та допомагають управлінцям відстежувати просування до стратегічних цілей підприємства) та обґрунтування актуальності використання в вітчизняних економічних умовах 4 тих ключових показників ефективності, що відповідають запитам вітчизняного менеджменту та наявної інформаційної бази. На прикладі діяльності 100 компаній-лідерів американського фондового ринку досліджено питання складу нематеріальних активів, що характеризують клієнтський капітал, проведено їх групування, виявлені тенденції щодо абсолютної та відносної динаміки їх зміни (на основі середньогалузевих значень) та рівня розкриття такої інформації в рамках груп компаній з однаковими галузевими особливостями. Для подальших досліджень питання ефективного управління клієнтським капіталом запропоновано використовувати такі показники як частка нематеріальних активів, що характеризують клієнтський капітал, в загальному обсязі нематеріальних активів, та аналогічно в загальному обсязі активів компанії. Встановлено, що тільки 66 компаній із 100 розкривають інформацію про нематеріальні активи, що характеризують клієнтський капітал, та, що середньогалузева частка таких активів не перевищує 10 % від загального розміру активів компаній. Розроблено алгоритм побудови моделі для визначення впливу клієнтського капіталу на ринкову вартість компанії та апробовано три варіанти регресійних моделей визначення впливу клієнтського капіталу на ринкову вартість компанії, які відрізняються між собою кількістю факторів (перша модель – 1 фактор (нематеріальні активи, що характеризують клієнтський капітал); друга модель – 4 фактори (нематеріальні активи, що характеризують клієнтський капітал; інші нематеріальні активи; гудвіл; витрати на НДДКР); третя модель – 7 факторів (нематеріальні активи, що характеризують клієнтський капітал; інші нематеріальні активи; гудвіл; витрати на НДДКР; загальний розмір активів; інтенсивність НДДКР; коефіцієнт фінансового левериджу). Модель 1 була відхилена для подальшого використання з причини низького значення коефіцієнту детермінації, що зумовлює недоцільність використання рівняння регресії Моделі 1 для прогнозування ринкової вартості компанії. До подальшого 5 використання рекомендовано Модель 2, регресійне рівняння якої пояснює зміни ринкової вартості компанії на 40 %, та Модель 3, регресійне рівняння якої пояснює зміни ринкової вартості компанії на 52 %. Проведення відповідних тестів за Моделлю 2 та Моделлю 3 продемонстрували адекватність вибірковим даним та відсутність мультиколінеарності за їх незалежними змінними. Встановлено особливості історичного розвитку збалансованої системи показників від набору показників для потреб управління до складної управлінської системи. Виявлено чотири покоління збалансованої системи показників, в рамках останнього з яких під збалансованою системою показників слід розуміти відкриту складну систему стратегічного управління ефективністю, спрямовану на створення доданої вартості для підприємства та сфокусовану на необхідності постійного навчання з метою оперативного пристосування до швидкозмінних умов господарювання з відповідальним усвідомленням здійсненого впливу на навколишнє середовище та суспільство в цілому. Виділено та обґрунтовано елементи збалансованої системи показників (ціль, об’єкт, суб’єкти, функції, принципи, завдання). Впровадження вищенаведених пропозицій дозволяє використовувати збалансовану систему показників для потреб вартісно-орієнтованого управління клієнтським капіталом, адже концептуальні базиси четвертого покоління передбачають створення доданої вартості для підприємства, а її перспективи взаємопов’язані зі складовими інтелектуального капіталу. Обґрунтовано необхідність інтеграції концепцій вартісно-орієнтованого управління, збалансованої системи показників та інтелектуального капіталу для потреб вартісно-орієнтованого управління клієнтським капіталом підприємства. Встановлено, що перспектива «Клієнти», як складова стратегічної карти, містить основні (цілі, показники, заходи) та додаткові компоненти (завдання, цільові значення, бюджет). Класифіковано показники перспективи «Клієнти» на п’ять груп (ті, що характеризують: позицію підприємства на ринку; клієнтську базу підприємства; рівень задоволеності клієнтів підприємства; особливості пропозиції 6 підприємства; надходження/видатки, пов’язані з клієнтами, та ефективність використання клієнтського капіталу підприємства), що дозволяє забезпечити їх взаємозв’язок зі стратегічними цілями підприємства в умовах впровадження збалансованої системи показників. Удосконалено процес вибору стратегічних цілей для перспективи «Клієнти» за допомогою використання виділених загальних напрямів розвитку, які об’єднують такі цілі за об’єктом управління та порядком їх реалізації в процесі управління клієнтським капіталом підприємства (напрям орієнтації на цільову аудиторію; напрям створення власної ціннісної пропозиції для клієнтів; напрям врахування результатів зворотного зв’язку з клієнтами; напрям підтвердження та покращання позиції підприємства на ринку; напрям ефективності використання клієнтського капіталу). Удосконалено процес впровадження збалансованої системи показників в діяльність підприємства в частині реалізації стратегії на основі використання стратегічних карт за допомогою програмного продукту «BSC Designer». Розроблено Звіт відповідальних осіб та служб щодо виявлення відхилень фактичних значень ключових показників ефективності перспективи «Клієнти», що сприяє підвищенню ефективності управління на базі сформованої стратегічної карти по підприємству в цілому та більш детальному аналізу управління клієнтським капіталом через перспективу «Клієнти». Завалій Т.О. Вартісно-орієнтоване управління клієнтським капіталом підприємства : дис. на здобуття ступеня д-ра філософії : 051 / Т.О.Завалій. – Житомир, 2021. – 348 c.

2021-01-01T00:00:00Z Панасюк, А.В. Шлапак, В.О. Тарнавський, Д.О. Шапар, Я.Р. Panasiuk, A.V. Shlapak, V.O. Tarnavsky, D.O. Shapar, Ya.R. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9053 2026-03-12T11:46:19Z 2025-01-01T00:00:00Z

Інтеграція GNSS-технологій у систему геодезичного моніторингу та управління гірничим транспортом Панасюк, А.В.; Шлапак, В.О.; Тарнавський, Д.О.; Шапар, Я.Р.; Panasiuk, A.V.; Shlapak, V.O.; Tarnavsky, D.O.; Shapar, Ya.R. У статті розглянуто теоретичні, методологічні та практичні аспекти інтеграції GNSS-технологій у систему геодезичного моніторингу та управління гірничим транспортом у контексті цифрової трансформації гірничої галузі. Визначено ключові фактори, що впливають на точність супутникового позиціонування в умовах відкритих гірничих робіт, зокрема геометрію супутникового сузір’я, атмосферні затримки, мультипас-ефект і технічні характеристики приймачів. Проведено систематизацію сучасних диференційних методів позиціонування (RTK, PPK, DGPS, PPP) та здійснено порівняльну оцінку їх точності. Результати дослідження засвідчили, що використання режимів RTK і PPP забезпечує сантиметрову точність координат, що є критично важливою для керування транспортними потоками, моніторингу робочих зон і побудови цифрових моделей рельєфу. Проаналізовано практичні результати впровадження GNSS-систем на українських гірничих підприємствах (Ferrexpo, Інгулецький, Південний ГЗК) та у світових компаніях (Rio Tinto, BHP Billiton, Caterpillar). Встановлено, що застосування GNSS-моніторингу дає змогу зменшити простої техніки на 10–15 %, підвищити продуктивність на 8–12 % та скоротити витрати пального на 5–9 %. Впровадження GNSS-модулів у поєднанні з інерціальними системами (INS) і технологіями LiDAR та БПЛА сприяє створенню інтегрованих комплексів просторового контролю, що підвищують деталізацію цифрових моделей місцевості та знижують сумарну похибку позиціонування до 0,04–0,05 м. Запропоновано алгоритм оцінювання ефективності впровадження GNSS-технологій на основі інтегрального показника, який враховує технічні, економічні й організаційні чинники. Доведено, що впровадження комплексних GNSS-систем є ключовим елементом концепцій Smart Quarry і Digital Twin, які забезпечують автоматизацію управління транспортом, підвищення безпеки праці та створення динамічних тривимірних моделей кар’єру. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язаних із розробленням інтелектуальних систем GNSS–LiDAR–AI для автоматичного аналізу геодезичних даних і прогнозування виробничих ситуацій у режимі реального часу.

2025-01-01T00:00:00Z Панасюк, А.В. Давидова, І.В. Мамрай, В.В. Бондарчук, В.М. Panasyuk, A.V. Davydova, I.V. Mamrai, V.V. Bondarchuk, V.M. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9052 2026-03-12T10:05:20Z 2025-01-01T00:00:00Z

Перспективи підземної розробки родовищ корисних копалин в Україні Панасюк, А.В.; Давидова, І.В.; Мамрай, В.В.; Бондарчук, В.М.; Panasyuk, A.V.; Davydova, I.V.; Mamrai, V.V.; Bondarchuk, V.M. У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи підземної розробки родовищ корисних копалин в Україні в контексті євроінтеграційних процесів та викликів гірничодобувної галузі. Розглянуто гірничо-геологічні та техніко-економічні особливості підземного видобутку в основних мінерально-сировинних регіонах країни, враховуючи Донецький, Дніпропетровський, Криворізький та інші басейни, з урахуванням специфіки геологічної будови та умов залягання корисних копалин. Систематизовано основні проблеми розвитку гірничодобувної галузі, серед яких критична необхідність технічного переоснащення багатьох добувних підприємств із застарілим обладнанням, забезпечення належного рівня промислової безпеки відповідно до міжнародних стандартів, дотримання екологічних норм та активне впровадження інноваційних технологій видобування. Особливу увагу приділено аналізу аспектів модернізації гірничих підприємств та пошуку оптимальних механізмів розвитку підземних гірничих підприємств. Розглянуто перспективи цифрової трансформації гірничих підприємств, враховуючи впровадження систем Індустрії 4.0, застосування автоматизованих систем для оптимізації процесів видобутку та моніторингу стану обладнання та безпеки праці, а також перспективи впровадження роботизованих систем. Проаналізовано можливості раціонального використання відпрацьованого простору підземних гірничих виробок для створення підземних сховищ, геотермальних станцій та інших альтернативних способів використання. На основі проведеного дослідження розроблено рекомендації щодо стратегічних напрямів інтеграції української гірничодобувної промисловості у європейську систему сталого розвитку гірничодобувного сектору.

2025-01-01T00:00:00Z