https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/7606 2026-10-05T17:02:57Z 2026-10-05T17:02:57Z Шишко, С.М. Криворучко, А.О. Полонський, Л.Г. Шапочніков, О.В. Shyshko, S.M. Kryvoruchko, A.O. Polonsky, L.G. Shapochnikov, O.V. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9192 2026-09-14T12:21:01Z 2026-01-01T00:00:00Z

Вплив буроклинових робіт на якість видобутих блоків з природного каменю Шишко, С.М.; Криворучко, А.О.; Полонський, Л.Г.; Шапочніков, О.В.; Shyshko, S.M.; Kryvoruchko, A.O.; Polonsky, L.G.; Shapochnikov, O.V. У статті досліджено вплив буроклинових робіт на якість товарної продукції кар’єру, що спеціалізується на видобуванні блочної сировини, з позицій керованого руйнування гірського масиву та забезпечення стабільних товарних характеристик природного каменю. Розглянуто основні технологічні параметри буроклинового відокремлення (глибину, крок буріння, орієнтацію шпурів відносно систем природної тріщинуватості та послідовність розклинювання) і проаналізовано їхній вплив на напружено-деформований стан у зоні відриву, ініціацію та розвиток тріщин, формування поверхонь відколу і виникнення дефектів (діагональних сколів, та зміщення площини відколу). Показано, що в умовах високоміцних порід (граніт, габро, лабрадорит) ключовим чинником якості є узгодження параметрів буріння та режимів розклинювання з анізотропією й структурною неоднорідністю масиву, оскільки технологічні відхилення спричиняють появу додаткової тріщинуватості та втрати монолітності блоків. Запропоновано систему показників оцінювання якості продукції, яка охоплює вихід товарних блоків, частку браку, геометричну точність дотримання проєктних габаритів, характер і шорсткість поверхонь відколу, а також орієнтацію технологічних тріщин. Наведено результати порівняльного аналізу якості блоків за різних режимів буроклинових робіт і встановлено критичні фактори зниження товарності, зокрема нерівномірність прикладання зусиль клинів, надмірний крок шпурів, відхилення осей буріння, неоднорідність буріння за глибиною та локальні концентрації напружень у приконтактній зоні. На основі отриманих закономірностей сформульовано практичні рекомендації щодо оптимізації параметрів буріння і розклинювання, спрямовані на мінімізацію дефектів, підвищення виходу кондиційної продукції та забезпечення стабільної якості блочного каменю в умовах відкритої розробки.

2026-01-01T00:00:00Z Скорик, М.А. Гнітецький, О.М. Skoryk, M.A. Hnitetskyi, O.M. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9191 2026-09-14T10:30:31Z 2026-01-01T00:00:00Z

Методичні засади вибору технології 3D-вимірювань для визначення об’єму блоків природного каменю в умовах діючого кар’єру Скорик, М.А.; Гнітецький, О.М.; Skoryk, M.A.; Hnitetskyi, O.M. У статті наведено основні результати експериментального порівняння сучасних дистанційних технологій визначення об’ємів блоків природного облицювального каменю в умовах складського майданчика кар’єру. Метою дослідження є оцінювання точності, часової ефективності та технологічних обмежень трьох основних сучасних підходів: аерофотограмметрії з використанням БПЛА (UAV, SfM/MVS), мобільного лазерного сканування на основі SLAM та наземної фотограмметрії зі смартфона. Випробування виконано на майданчику розмірами 22×17 м, що містив 57 блоків, із застосуванням опорних і контрольних точок для метричної прив’язки та контролю якості. Обробку фотограмметричних даних було здійснено з використанням програми Pix4DMatic, SLAM-даних – при використанні Lixel Studio; точність результатів оцінювали за показниками RMSE. В результаті аналізу даних вимірювань було встановлено, що UAV-знімання з малої висоти (6,5 м) і кутом нахилу камери 35–45° забезпечує найвищу метричну стабільність (RMSE ≈ 6 мм), однак характеризується найбільшими витратами камерального часу (77 хв на обробку 488 знімків) та суттєво залежить як від погодних, так і регуляторних обмежень. SLAM-метод продемонстрував найкращу оперативність (сукупно приблизно 46 хв на збір та обробку даних) при цьому було досягнуто достатню для інвентаризації точність (RMSE у плані 19 мм, за висотою 5 мм), що робить його використання перспективним як для періодичного, так і регулярного моніторингу складів блочної сировини. Фотограмметрія з використанням смартфонів (iPhone 13 Pro + Pix4Dcatch) виявила обмежену масштабованість: при збільшенні площі та кількості об’єктів (до 2196 знімків) спостерігалися так звані артефакти типу «подвоєння площин» і зростання шуму, що суттєво знижує придатність методу для великих однотипних виробничих площ. Отримані результати дозволяють обґрунтувати вибір сучасної технології 3D-вимірювань залежно від вимог до точності та продуктивності, а також формують передумови для розробки комплексу рекомендацій щодо інвентаризації об’ємів блоків природного каменю у реальних виробничих умовах.

2026-01-01T00:00:00Z Поліщук, Д.С. Панасюк, А.В. Polischuk, D.S. Panasiuk, A.V. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9190 2026-09-14T10:06:18Z 2026-01-01T00:00:00Z

Вибір оптимального методу геоприв’язки БПЛА для забезпечення високоточної фотограмметричної обробки Поліщук, Д.С.; Панасюк, А.В.; Polischuk, D.S.; Panasiuk, A.V. Останнім часом спостерігається все більший інтерес до фотограмметричних матеріалів, а саме зйомки поверхні, які виконані за допомогою БПЛА. Особливо розвинене це питання для гірничодобувних підприємств, які мають великі розміри за площею. У зв’язку з постійним розвитком гірничодобувної промисловості та ускладненням технологічних процесів, значення дистанційних методів збору просторових даних, зокрема за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА), невпинно зростає. Використання БПЛА в маркшейдерських роботах стає все більш поширеним завдяки простоті застосування та здатності швидко отримувати точні дані. У таких умовах особливої актуальності набуває питання вибору оптимального підходу до геоприв’язки та планування польотів БПЛА з метою забезпечення високої якості знімального матеріалу. На сьогодні відсутнє чітке порівняння різних способів прив’язки БПЛА для визначення точних координат місцевості. У зв’язку з цим актуальним є дослідження, спрямоване на визначення найефективнішої методики прив’язки БПЛА для подальшої обробки фотограмметричних матеріалів у програмному забезпеченні Agisoft Metashape. В межах експерименту проаналізовано, як варіанти прив’язки впливають на точність визначення координат місцевості, що є ключовим при геопросторових вимірюваннях. Результати дослідження мають практичну цінність для створення топооснов, оскільки дозволяють підвищити точність геоприв’язки та зменшити похибки під час виконання зйомки. Раціональне планування маршрутів сприяє оптимізації витрат, зменшенню людського впливу на якість даних, покращенню результатів 3D-моделювання та розширенню можливостей застосування БПЛА в гірничій справі. З огляду на зазначене вище, доцільним є проведення дослідження щодо вибору найефективнішого підходу до геоприв’язки БПЛА під час виконання робіт з побудови топопланів.

2026-01-01T00:00:00Z Піскун, І.А. Котенко, В.В. Толкач, О.М. Куницька, М.С. Сахно, С.В. Piskun, I.A. Kotenko, V.V. Tolkach, O.M. Kunytska, M.S. Sakhno, S.V. https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9189 2026-09-14T08:55:06Z 2026-01-01T00:00:00Z

Аналітична оцінка запасів декоративного каменю України за типами порід, кольором і ступенем геологічної вивченості Піскун, І.А.; Котенко, В.В.; Толкач, О.М.; Куницька, М.С.; Сахно, С.В.; Piskun, I.A.; Kotenko, V.V.; Tolkach, O.M.; Kunytska, M.S.; Sakhno, S.V. У статті здійснено аналітичну оцінку запасів декоративного каменю України за типами порід, кольоровими характеристиками та ступенем геологічної вивченості. Актуальність дослідження зумовлена потребою у формуванні науково обґрунтованої інформаційної бази для раціонального надрокористування, підвищення інвестиційної привабливості родовищ і розвитку каменедобувної та каменеобробної галузей. Метою роботи є виявлення структурних закономірностей ресурсної бази декоративного каменю, порівняльний аналіз категорій запасів і прогнозних ресурсів, а також визначення перспектив їх промислового освоєння. Методичну основу дослідження становлять аналітичне опрацювання даних державного балансу запасів корисних копалин України, порівняльно-статистичний аналіз, систематизація родовищ за породним складом, кольором і категоріями геолого-економічної оцінки. Встановлено, що матеріально-сировинна база декоративного каменю України характеризується значним, але структурно неоднорідним потенціалом. Домінуюче місце у ній займають граніти, граніто-гнейси, гранодіорити, габро та лабрадорити, тоді як габро-анортозити й габронорити формують важливий резерв подальшого розвитку галузі. Виявлено переважання запасів категорій B, C1 і C2, що свідчить про наявність істотних обсягів сировини з неповною деталізацією геологічної вивченості. Обґрунтовано необхідність інтенсифікації геологорозвідувальних робіт. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення підходів до оцінювання декоративного каменю та стратегічного планування розвитку мінерально-сировинної бази України.

2026-01-01T00:00:00Z