<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Патенти</title>
<link href="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/269" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/269</id>
<updated>2026-07-21T20:50:32Z</updated>
<dc:date>2026-07-21T20:50:32Z</dc:date>
<entry>
<title>СПОСІБ СТВОРЕННЯ ЛОВИЛЬНОГО ДЕРЕВА ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ВУЗЬКОЗЛАТКИ ЯСЕНЕВОЇ СМАРАГДОВОЇ</title>
<link href="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9153" rel="alternate"/>
<author>
<name>Ключевич, Михайло Михайлович</name>
</author>
<author>
<name>Стригун, Олександр Олексійович</name>
</author>
<author>
<name>Чумак, Петро Якович</name>
</author>
<author>
<name>Вигера, Сергій Михайлович</name>
</author>
<author>
<name>Маргітай, Любов Григорівна</name>
</author>
<id>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9153</id>
<updated>2026-07-14T09:28:07Z</updated>
<published>2026-07-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">СПОСІБ СТВОРЕННЯ ЛОВИЛЬНОГО ДЕРЕВА ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ВУЗЬКОЗЛАТКИ ЯСЕНЕВОЇ СМАРАГДОВОЇ
Ключевич, Михайло Михайлович; Стригун, Олександр Олексійович; Чумак, Петро Якович; Вигера, Сергій Михайлович; Маргітай, Любов Григорівна
Спосіб створення ловильного дерева для моніторингу вузькозлатки ясеневої смарагдової Agrilus planipennis Fairmaire, згідно з яким, весною, до початку сокоруху, вимірюють довжину кола навколо стовбура ясеня на висоті 1,2-1,5 м від землі та додають до неї 40 см для забезпечення можливості закручування. На стовбурі з товстою корою по лінії накладання акумуляторною пилкою утворюють вузьке поглиблення для розміщення дроту. На кору стовбура по підготовленій лінії накладають перше кільце з металевого дроту товщиною 4,0-6,0 мм: дві частини дроту на початку лінії перехресно накладають одна на одну, утворюючи отвір, в який встановлюють металевий штир діаметром 1 см. Після обведення дроту навколо&#13;
стовбура дві кінцівки дроту з протилежної сторони повільно закручують одна з одною.&#13;
Натягування дроту здійснюють шляхом закручування металевим штирем почергово з кожної сторони двох кінцівок дроту до перетискання кори. Кінцівки дроту притискають до стовбура та закривають захисною плівкою. Аналогічно на висоті 30-40 см вище від першого встановлюють друге кільце з металевого дроту.
</summary>
<dc:date>2026-07-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>ГІДРОДИНАМІЧНЕ УЩІЛЬНЕННЯ ВАЛУ</title>
<link href="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9137" rel="alternate"/>
<author>
<name>Колодій, Марина Анатоліївна</name>
</author>
<author>
<name>Котенко, Володимир Володимирович</name>
</author>
<author>
<name>Башинський, Сергій Іванович</name>
</author>
<author>
<name>Скиба, Галина Віталіївна</name>
</author>
<author>
<name>Остафійчук, Неля Миколаївна</name>
</author>
<id>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9137</id>
<updated>2026-06-02T05:57:00Z</updated>
<published>2026-05-13T00:00:00Z</published>
<summary type="text">ГІДРОДИНАМІЧНЕ УЩІЛЬНЕННЯ ВАЛУ
Колодій, Марина Анатоліївна; Котенко, Володимир Володимирович; Башинський, Сергій Іванович; Скиба, Галина Віталіївна; Остафійчук, Неля Миколаївна
Гідродинамічне ущільнення вала містить обертову камеру з ущільнюючою рідиною,&#13;
виконану з можливістю обертання від приводу, вал, занурені в рідину розділяючі диски - нерухомий, що герметично з'єднаний з корпусом машини, та обертовий, що герметично з'єднаний з валом. В конструкцію введено n встановлених ланцюгом обертових камер для ущільнюючої рідини, стільки ж - герметично з'єднаних з додатковими камерами обертових розділяючих дисків, та стільки ж автономних приводів додаткових камер. Обертовий розділяючий диск герметично з'єднаний з валом, занурений в ущільнюючу рідину в крайній в ланцюзі додатковій камері. Кожен додатковий розділяючий диск занурений в ущільнюючу рідину в попередній камері, і кожна камера виконана з можливістю обертання своїм автономним приводом зі швидкістю, більшою швидкості попередньої камери.
</summary>
<dc:date>2026-05-13T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>НВЧ-ВИПРОМІНЮВАЧ ДЛЯ ФАЗОВАНИХ АНТЕННИХ РЕШІТОК</title>
<link href="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9073" rel="alternate"/>
<author>
<name>Ципоренко, Віталій Валентинович</name>
</author>
<author>
<name>Ципоренко, Валентин Григорович</name>
</author>
<author>
<name>Манойлов, В'ячеслав Пилипович</name>
</author>
<author>
<name>Мартинчук, Петро Петрович</name>
</author>
<author>
<name>Коломієць, Роман Олександрович</name>
</author>
<id>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9073</id>
<updated>2026-03-27T08:34:12Z</updated>
<published>2026-01-07T00:00:00Z</published>
<summary type="text">НВЧ-ВИПРОМІНЮВАЧ ДЛЯ ФАЗОВАНИХ АНТЕННИХ РЕШІТОК
Ципоренко, Віталій Валентинович; Ципоренко, Валентин Григорович; Манойлов, В'ячеслав Пилипович; Мартинчук, Петро Петрович; Коломієць, Роман Олександрович
Запропонований винахід відноситься до радіотехніки, а конкретно до техніки НВЧ (надвисоких частот), зокрема до фазованих антенних решіток (ФАР).
</summary>
<dc:date>2026-01-07T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ ДЕНДРОКОМПОЗИЦІЙ В МЕЖАХ ТЕХНІЧНИХ ТЕРИТОРІЙ</title>
<link href="https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9072" rel="alternate"/>
<author>
<name>Ключевич, Михайло Михайлович</name>
</author>
<author>
<name>Вигера, Сергій Михайлович</name>
</author>
<author>
<name>Можарівська, Інна Анатоліївна</name>
</author>
<author>
<name>Котенко, Володимир Володимирович</name>
</author>
<author>
<name>Венгер, Олег Володимирович</name>
</author>
<id>https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9072</id>
<updated>2026-03-27T08:17:58Z</updated>
<published>2026-03-11T00:00:00Z</published>
<summary type="text">СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ ДЕНДРОКОМПОЗИЦІЙ В МЕЖАХ ТЕХНІЧНИХ ТЕРИТОРІЙ
Ключевич, Михайло Михайлович; Вигера, Сергій Михайлович; Можарівська, Інна Анатоліївна; Котенко, Володимир Володимирович; Венгер, Олег Володимирович
Спосіб формування ефективних дендрокомпозицій в межах технічних територій включає планування озеленення території та добір деревних і чагарникових порід. При цьому по периметру технічних парків формують фітосмуги шириною 12-18 метрів шляхом посадки у два-три ряди різновидів дерев і кущів із відстанню між рядами і рослинами в ряду по 6 метрів, при цьому використовують рослини листяних порід: дуб (Quercus), береза (Betula), граб (Carpinus), верба (Salix), тополя (Populus), клен (Acer); квітучих порід: акація (Aсасiа), липа (Тіlіа); горіхоплідних порід: горіх (Juglans), та голонасінних порід з фунгіцидними властивостями: ялівець (Juniperus), сосна (Pinus), туя (Thuja), ялина (Рісеа), ялиця (Abies). Причому високорослі та листяні види рослин висотою до 30-40 метрів з поглибленою кореневою системою - дуб, граб, береза, тополя, розміщують у зовнішньому ряду фітосмуг з північно-західної та північно-східної сторін території, а середньорослі квітучі, горіхоплідні та голонасінні види за висоти рослин 20-25 метрів - у середньому і внутрішньому рядах з південно-східної та південно-західної сторін територіальних фітокомпозицій в межах технічних територій.
</summary>
<dc:date>2026-03-11T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
