Методи аналізу впливу віртуальних активів на агрегати грошової маси

Abstract

У статті досліджується вплив ринку віртуальних активів (VA) на монетарне середовище України з позицій перегляду традиційних підходів до вимірювання грошової маси та функціонування монетарного трансмісійного механізму. На основі даних за період 2016–2025 рр. сформовано узгоджену базу часових рядів для трьох сегментів ринку VA (біткоїн, сукупний ринок криптоактивів, стейблкоїни) та ключових індикаторів монетарного сектору України (агрегат M2, офіційний курс гривні до долара США, обсяги валютних операцій банків). Операційне визначення змінних враховує різну частоту даних, сезонні ефекти та структурні злами, пов’язані з пандемією COVID-19 і повномасштабною війною. Методичний інструментарій ґрунтується на поєднанні VAR, BVAR та TVP-VAR моделей із тестами причинності за Грейнджером, а також на використанні функцій імпульсних відгуків та узагальненої декомпозиції дисперсії прогнозної помилки. Запропоновано модифікацію підходу Ленци – Прімічері до масштабування волатильності шоків, яка дозволяє коректно врахувати епізоди різких макроекономічних коливань у тижневих та місячних рядах. Результати показують, що віртуальні активи статистично значуще впливають передусім на валютний сегмент монетарного середовища: індикатори біткоїна та стейблкоїнів виявляють стійкі причинно-наслідкові зв’язки з офіційним курсом та обсягами операцій на валютному ринку, тоді як прямий вплив на агрегат M2 є слабким і нестійким. Це підтверджує часткову валідність гіпотези про канал віртуальних фінансових сервісів: VA не формують окремий автономний монетарний канал, а модифікують та підсилюють класичний валютний канал передачі монетарних імпульсів, що потребує їх урахування в системі моніторингу фінансової стабільності та сценаріях стрес-тестування.