РАДНИКИ ТА ЗАСТУПНИКИ ГОЛІВ ВОЛИНСЬКОЇ ПАЛАТИ ЦИВІЛЬНОГО СУДУ У ПРАКТИКАХ АДМІНІСТРУВАННЯ СУДОВОЇ ВЛАДИ (1831–1864 РР.)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню кадрової політики Російської імперії щодо формування складу радників та заступників голів Волинської палати цивільного суду протягом 1832–1864 рр. на основі аналізу офіційних даних про перебування на посадах та формулярних списків службовців з фондів Державного архіву Житомирської області. У статті розкрито кардинальну трансформацію принципів добору судових кадрів після Листопадового повстання 1830–1831 рр., коли традиційна система використання лояльних представників місцевих католицьких еліт поступово змінилася централізованим призначенням професійних юристів з загальноімперським досвідом. Розкрито три основні етапи еволюції кадрової політики та визначено їхні характерні особливості: початковий період (1832–1850 рр.) характеризувався перепризначенням досвідченого чиновника А. Новицького та залученням військових адміністраторів і фінансових спеціалістів; перехідний етап (1851– 1857 рр.) ознаменувався появою чиновників з практичним судовим досвідом; завершальна фаза (1857– 1864 рр.) засвідчила домінування професійних юристів з університетською освітою та спеціалізованою підготовкою. З’ясовано, що конфесійний склад службовців зазнав значних змін від збереження католицько-православного балансу до православного домінування, що відповідало загальній уніфікаційній політиці імперії. Визначено трансформацію географічного походження кадрів від регіонального набору до загальноімперського відбору та еволюцію системи оплати праці від місцевого фінансування до централізованих стандартів. Розкрито, що кульмінацією процесу професіоналізації стало призначення випускника елітного Імператорського училища правознавства М. Бороздіна з тринадцятирічним столичним досвідом, що символізувало завершення переходу від емпіричних знань до наукової юридичної підготовки напередодні судових реформ 1864 р. Трансформація судових кадрів Волині ілюструє механізми модернізації державного управління та підготовку до масштабних правових перетворень.