Порівняльний аналіз інституційної незалежності вищих органів фінансового контролю

Abstract

У статті проведено комплексне дослідження інституційної незалежності вищих органів державного фінансового контролю (Supreme Audit Institutions, SAI) із застосуванням кількісних методів аналізу та міжнародного порівняння. На основі даних Global Synthesis Report on SAI, що охоплюють 131 країну, оцінено рівень незалежності за 12 ключовими індикаторами, серед яких: фінансова автономія, прозорість призначення керівництва, право визначати обсяг аудиту, доступ до інформації та публікація звітів. Проведено аналіз та кластеризацію країн за рівнем незалежності вищих органів фінансового контролю, в результаті чого виокремлено чотири типи моделей інституційної незалежності. Україна належить до кластера з фрагментованою архітектурою незалежності, із сильними сторонами у сфері операційної автономії та мандату на публікацію звітів, але з істотним відставанням за фінансовими та правовими параметрами. Запропоновано метод оцінки інституційного розриву між Україною та групою країн-лідерів, який дозволяє ідентифікувати слабкі місця (фінансова автономія, кадрова стабільність, спектр аудитів, конституційне підґрунтя). Посилення інституційної незалежності SAI є ключовою умовою для переходу від каральної моделі аудиту до стратегічного аудиту ефективності. Обґрунтовано необхідність закріплення автономії ДАСУ на конституційному рівні, удосконалення бюджетної процедури, впровадження ризик-орієнтованого планування та інтеграції результатів аудиту в процес формування державної політики. Представлені аналітичні інструменти можуть бути використані для розробки дорожньої карти інституційного реформування системи державного аудиту в Україні.