Please use this identifier to cite or link to this item: http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/8423
Title: Сировинна економіка. Нафтовий бум у Галичині (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття)
Other Titles: Raw material economy. Oil boom in Galicia (the second half of the 19th – the first half of the 20th century)
Authors: Мошенський, С.З.
Moshenskyi, S.Z.
Keywords: сировинна економіка
Галичина у другій половині ХІХ ст
нафтовий бум
Ігнатій Лукасевич
Станіслав Щепановський
Борислав
Дрогобич
raw material economy
Galicia in the second half of the 19th century
oil boom
Ignatius Lukasevich
Stanislav Shchepanovskyi
Boryslav
Drohobych
Issue Date: 2023
Publisher: Державний університет "Житомирська політехніка"
Series/Report no.: Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю та аналізу;3(56)
Abstract: З початком у світі епохи нафти в Галичини з її нафтовими родовищами з’явився шанс взяти участь у процесах глобалізації, а в цей до того мало кому відомий край потекли потоки іноземних капіталів разом з технологічними інноваціями. А в нафтовій промисловості з’явилося багато нових робочих місць для тих галицьких селян, які хотіли змінити власне життя. Однак навіть у час найбільшого нафтового буму на початку ХХ ст. економіка Галичини не могла вийти за межі замкненого кола ресурсної, сировинної моделі. Одним з перших нафтових підприємців став Ігнатій Лукасевич, який винайшов спосіб отримувати з нафти гас, який стали використовувати для освітлення. А одним із найбільш відомих нафтових магнатів був Станіслав Щепановський, автор книг з економіки Галичини. Його підприємства знаходилися в Слободі Рунгурській, яка стала одним із основних центрів видобування нафти разом з Дрогобичем і Бориславом. Ще одним нафтовим магнатом став Мойсей Гартенберг з Дрогобича. Галицькі українці не були лідерами у нафтовому бізнесі, їм належало близько 10 % родовищ, а інші з початком нафтового буму перейшли у власність іноземців. Загалом під час нафтового буму в Галичині заснували більше трьох сотень акціонерних товариств, пов’язаних із цією галуззю. Більшість із них були дрібними, і 15 великих компаній забезпечували три чверті всього видобутку нафти. Великі компанії створювали іноземні інвестори. Адже прибуток від інвестицій досягав наприкінці XIX ст. 10–12 % (у Західній Європі він не перевищував тоді 3–4 %) за рахунок низької оплати праці, а також інтенсивної розробки родовищ для одержання максимального доходу за короткий час. Максимальний рівень видобутку нафти був досягнутий в 1909 році – лише 5,2 % світового (в США в той час – 63 %). В цілому запаси нафти в Галичині виявилися не дуже великими, і після Першої світової війни, коли більшість нафтових свердловин були зруйновані, їх вже не стали відновлювати.
URI: http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/8423
Appears in Collections:Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
10. Мошенський.pdf526.01 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.