Understanding the nature of crises and risks in the process of ensuring the efficiency of enterprise management

Abstract

У статті розглянуто теоретичну сутність, природу та причини виникнення криз і ризиків господарської діяльності підприємства. Під час дослідження встановлено, що наразі існує чотири підходи до розуміння поняття «криза» і два концептуальні погляди на поняття «ризик». Таким чином, криза – це «нестандартна ситуація або переломний момент», «загострення суперечностей у діяльності системи», «погіршення параметрів життєздатності», «фаза циклу», а ризик у свою чергу – «математичне сподівання витрат від рішення» та «ймовірність відхилення від цілей». Розглянуто причини суперечностей, що виникають у процесі здійснення господарської діяльності підприємства. Встановлено, що вони спричинені двома взаємообумовленими тенденціями його існування, а саме: функціонуванням та розвитком. Функціонування підприємства стримує розвиток, проте є його поживним середовищем, а розвиток у свою чергу руйнує звичайні процеси функціонування, проте створює умови для більш кращого (прогресивного) функціонування. Також виокремлено низку параметрів життєздатності підприємства (наявність активів, беззбиткове господарювання, ліквідність) та основних суперечностей, що виникають між елементами внутрішнього середовища підприємства та зовнішнім оточенням, які відображають відповідність внутрішніх параметрів (ціни, якості, обсягів господарювання) параметрам ринкового попиту, порушення яких спричиняє кризові явища. Досліджено поділ причин виникнення криз на зовнішні та внутрішні. Серед внутрішніх особливу увагу приділено суб’єктивним чинникам, які є наслідком прийняття ризикованих рішень та амбіцій топменеджерів, що стають поживним середовищем виникнення кризових явищ на підприємствах. Саме це дало можливість дійти до висновків про тісний взаємозв’язок ризиків із кризовими явищами. Провівши паралель між кризами та ризиками, встановлено ряд зовнішніх чинників, які можуть стати їх причинами, а саме: економічні, політичні, соціальні, адміністративно-законодавчі та форс-мажорні. Серед останніх виокремлено ті чинники, що останніми роками змінили структуру поняття «форс-мажорних», а саме: воєнна агресія та епідеміологічні чинники (бактеріологічні та вірусні інфекції). Встановивши відповідність та взаємозв’язок між кризами та ризиками, що виникають у різних сферах внутрішнього середовища підприємства, нами запропоновано ряд заходів реагування, які на рівні кожної окремої сфери зможуть підвищити ефективність управління підприємством.