Please use this identifier to cite or link to this item:
http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/8102
Title: | Пастка аграрної економіки. Ретроспективний аналіз загроз економічній безпеці України |
Other Titles: | The trap of agrarian economy. A retrospective analysis of threats to economic security of Ukraine |
Authors: | Moshenskyi, S.Z. Мошенський, С.З. |
Keywords: | economic security raw material economy agrarian economy agrarian capitalism grain export Ukraine in the XVI–XVII centuries Gdansk економічна безпека сировинна економіка аграрна економіка аграрний капіталізм зерновий експорт Україна в XVI–XVII століттях Гданськ |
Issue Date: | 2022 |
Publisher: | Державний університет "Житомирська політехніка" |
Series/Report no.: | Економіка, управління та адміністрування;4(102) |
Abstract: | Для України, одного з найбільших експортерів зерна та іншої агропродукції, аграрна економіка є важливим джерелом надходжень у бюджет. Однак аграрна модель економічного розвитку, як і будь-яка інша сировинна економіка, створює порівняно легкі і прості прибутки, які витрачаються зазвичай на споживання. Так вона гальмує інвестиції у формування високотехнологічних галузей промисловості. А це створює загрози економічній безпеці, оскільки суттєво обмежує довгострокові економічні перспективи держави у сучасному глобалізованому світі. Модель аграрної економіки почала формуватися в Україні (яка тоді входила до складу польсько-литовської держави, Речі Посполитої) ще в XVI столітті. В цей час у Західну Європу надходила велика кількість золота і срібла із колонізованої Латинської Америки. Це призвело до збільшення обсягу грошей в обігу, а внаслідок цього – до зростання цін на більшість товарів, зокрема на агропродукцію. Великі землевласники вдало скористалися таким моментом і стали важливими постачальниками зерна, вирощеного у своїх маєтках. Зерно везли річками до Вісли і далі у Гданськ, важливий порт на Балтійському морі, де його переправляли переважно у Нідерланди (у той час – центр західноєвропейської економіки). Власники зерна отримували великі прибутки, які витрачали переважно на споживання і на розбудову своїх маєтків. Вдосконалювати агровиробництво у них не було потреби – зерно вирощували кріпосні селяни. Масове виробництво зерна в агрогосподарствах поміщиків утримувало селян від міграції у міста, хоча в інших країнах вони саме у містах зазвичай шукали роботи, стаючи ремісниками і сприяючи виникненню перших промислових підприємств. Так розвиток виробництва в українських містах гальмувався, як сповільнилося і розширення самих міст. І хоча в аграрній українській економіці вже наприкінці XVI століття помітні перші ознаки капіталістичних відносин (виробництво продукції на продаж, інтеграція в європейські ринки зерна та іншої агропродукції, використання найманої праці тощо), такий аграрний капіталізм створив пастку аграрної економіки, з якої протягом наступних століть так і не вдавалося вийти. |
URI: | http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/8102 |
Appears in Collections: | Економіка, управління та адміністрування |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.