Резервний капітал як інструмент мінімізації ризиків у системі стратегічного управління: обліковий аспект

Abstract

Встановлено нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку формування та використання резервного капіталу. Уточнено законодавче регламентування мінімального розміру резервного капіталу для різних видів господарських товариств. Для акціонерних товариств, на відміну від інших видів господарських товариств, законодавством передбачена можливість зменшення мінімальних відрахувань (включно до 0 %) при досягненні резервного капіталу мінімального розміру. Проведено статистичний аналіз структури власного капіталу за видами економічної діяльності. Встановлено, що з 15 видів економічної діяльності тільки за трьома (сільське, лісове та рибне господарство; освіта; надання інших послуг) спостерігається прибуткова діяльність. Для прибуткових видів економічної діяльності характерне домінування у структурі власного капіталу нерозподіленого прибутку або додаткового капіталу, причому резервний капітал займає незначну питому вагу. Встановлено спільні риси та відмінності додаткового і резервного капіталу. Спільним є створення різноманітних фондів, джерелом яких є чистий прибуток. Відмінною рисою є можливості використання коштів. Додатковий капітал передбачає створення фонду на оновлення необоротних активів, мотивацію працівників тощо і використання коштів на ці потреби. На відміну від додаткового капіталу резервний капітал формується для ліквідації кризових моментів у діяльності підприємства, досягає певного розміру і може не використовуватися роками, бо має чітке призначення – покриття збитків, виплата дивідендів за привілейованими акціями і гарантії кредиторам при ліквідації підприємства. Запропоновано методику бухгалтерського обліку резервного капіталу, яка дозволяє розмежувати мінімально визначений законодавством рівень і суму, що перевищує мінімальний розмір.