Проблеми та перспективи розвитку методів регулювання інвестиційної діяльності банків, пов’язаної з похідними фінансовими інструментами

Abstract

Фінансова криза 2007–2009 років, наслідки якої світ відчуває й сьогодні, вкрай негативно вплинула на економіки багатьох розвинених країн. Науковці налічують декілька десятків причин, що стали поштовхом до спаду в економіці та початком недовіри до банківської сфери. Дійсно, фінансову кризу спричинила взаємодія багатьох чинників, серед яких основне місце віддають буму на ринку ризикованих іпотечних кредитів, недооцінці фінансових ризиків, надлишку вільних грошей, і глобальному дисбалансі інвестицій та заощаджень. Кредитні деривативи, що опинилися в центрі уваги, ставши основним інструментом збагачення та отримання дешевих ресурсів, перетворилися на причину масових банкрутств фінансових установ та інвесторів. Та чи дійсно саме ці фінансові інструменти, покликані використовуватися для хеджування ризиків, навпаки стали поштовхом до краху банківського сектору? У виникненні фінансової кризи потрібно звинувачувати неефективні методи регулювання інвестиційної та кредитної діяльності комерційних банків, а також недобросовісність їх ризик-менеджменту, але аж ніяк не самі кредитні деривативи. У статті розглянуто причини кризи 2007–2009 років, а також імплементацію рекомендацій Базельського комітету для запобігання повторення негативних подій. Встановлено необхідність удосконалення методів регулювання інвестиційної діяльності банків (пов’язаної з похідними фінансовими інструментами) для підтримання необхідного рівня ліквідності в разі настання непередбачуваної ситуації.