Гуманітарна політика України: ідентифікація складових, об’єктів, суб’єктів та пріоритетів

Abstract

Рівень цивілізованості суспільства визначається цінністю та значущістю окремої людини як особистості, а це, в свою чергу, прослідковується у контексті визначення ступеня задоволеності прав людини та відповідністю цих прав загальносвітовим усталеним нормам. З метою визначення та оцінки стану гуманітарної сфери як однієї із складових життєдіяльності сучасної особистості та одного із найважливіших об’єктів державного управління розвинених країн, досліджено гуманітарну політику України у частині ідентифікації складових, об’єктів, суб’єктів та пріоритетів. До складових гуманітарної політики віднесено: мовну політику, освітню політику, науково-технічну та інноваційну політику, культурну політику, політику у сфері духовного розвитку, політику у сфері релігій та державно-конфесійних відносин, етнонаціональну політику, інформаційну політику, політику у сфері охорони здоров’я, політику у сфері фізичної культури та спорту, а також молодіжну політики. Ідентифікацію зазначених складових гуманітарної політики здійснено на основі визначення основних категорій у гуманітарній сфері, що наведені у довідковій літературі з державного управління та подальшого їх співвідношення і узгодження задля розвитку теоретико-методологічних засад державного управління у гуманітарній сфері. Впровадження окремих положень трендових у світі концепцій «New Public Management» та «Good Governance» у практичну діяльність суб’єктів державного управління, зокрема щодо підзвітності та підвищення прозорості їх діяльності, дозволило, на основі моніторингу результатів їх діяльності, визначити пріоритетні напрями та об’єкти гуманітарної політики в розрізі ідентифікованих її складових та встановити їх формалізацію з позицій запиту суспільства щодо європейської інтеграції.