НАДАННЯ НЕАУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ: НЕОБХІДНІСТЬ ГАРМОНІЗАЦІЇ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ

Abstract

В умовах посилення вимог до аудиторської професії та підвищення якості неаудиторських послуг гостро відчувається необхідність у зіставленні кращої практики сумісного надання аудиторських і неаудиторських послуг. Використовуючи методи компаративного аналізу, статистичні та графічні методи, в статті висвітлено ключові тенденції надання неаудиторських послуг в Україні в контексті імплементації світового досвіду, проведена систематизація вимог до розмежування аудиторських і неаудиторських послуг і встановлено необхідність їх гармонізації для забезпечення незалежності аудиторів. Особливу увагу приділено сучасним підходам до регулювання таких послуг в ЄС і США. Враховуючи положення Директиви 2014/56/ЄС «Про обов’язковий аудит річної та консолідованої звітності» та Регламенту ЄС № 537/2014 «Про конкретні вимоги стосовно обов’язкового аудиту суспільно значимих суб’єктів господарювання», Директиви 2014/95/ЄС «Щодо розкриття нефінансової і диверсифікованої інформації деякими великими компаніями і групами» та Закону Сарбейнса-Окслі, визначено прогалини в нормативному регулюванні аудиторських і неаудиторських послуг в Україні та окреслено шляхи їх вирішення з огляду на проведення аудиторської реформи і конвергенцію стандартів обліку та аудиту.