МІСЦЕ ЗОВНІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ У НАЦІОНАЛЬНІЙ КОНТРОЛЬНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

Abstract

Обґрунтовано теоретичні основи зовнішнього державного фінансового контролю в Україні у контексті визначення його місця у формуванні єдиної національної контрольної системи та окреслено функціональні області внутрішнього та зовнішнього контролю з метою усунення їх дублювання. Авторами досліджено наукові підходи до трактування поняття «зовнішній державний фінансовий контроль», «внутрішній фінансовий контроль», «державний аудит» з метою усунення термінологічної плутанини. З’ясовано відмінності зовнішнього та внутрішнього фінансового контролю на підставі порівняльної характеристики таких ознак, як сутність, контролюючі суб’єкти, підконтрольні об’єкти, предмет, методи та напрямки контролю. Поняття внутрішнього та зовнішнього контролю вважаємо доцільним пов’язувати з системою, в межах якої цей контроль ідентифікований. «Внутрішній» в даному випадку є тотожнім внутрішньосистемному контролю, тобто знаходиться в системі виконавчої влади, в той час як зовнішній контроль не включений до неї і є зовнішнім по відношенню до контрольованих виконавчим органам інститутом, не пов’язаним з ними і, як наслідок, незалежним. Авторами запропоновано сформувати єдину систему державного фінансового контролю, чітко розмежувавши повноваження внутрішнього та зовнішнього його видів. Доцільним в такому контексті буде прийняття єдиного законодавчого акту «Про державний фінансовий контроль», запропонована структура якого наведена в статті. Реалізація такого Закону сприятиме чіткому розмежуванню функціональних сфер державного фінансового контролю (внутрішнього та зовнішнього), усуненню відомчих конфліктів та сприятиме формуванню єдиної цілісної контрольної системи в Україні, здатної протидіяти зловживанням та попереджувати можливі втрати бюджетних коштів.