Please use this identifier to cite or link to this item:
http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/2141
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Ущаповський, Юрій Володимирович | |
dc.contributor.author | Yu.V. Ushchapovskyy, Yu.V. | |
dc.date.accessioned | 2016-03-21T12:56:24Z | |
dc.date.available | 2016-03-21T12:56:24Z | |
dc.date.issued | 2015 | |
dc.identifier.uri | http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/2141 | |
dc.description.abstract | Інституція економічної культури є складною гомеостатичною системою. Важливість економічної культури для розуміння господарської поведінки людини і для концептуальних засад парадигми інституціоналізму передбачає її вивчення у площині системного підходу. У статті з’ясовується місце економічної культури як системної інституції в контексті формування єдиної парадигми сучасного інституціоналізму. Автор підкреслює необхідність теорії і методології системного підходу в інституціоналізмі, що забезпечує перехід від лінійного аналізу до нелінійного, від одновимірного — до багатомірного, від дослідження переважно явищ координації до вивчення субординації та інших складних форм взаємодії. Дослідження економічної культури здійснюється на основі принципів загальної теорії систем (системності та ізоморфізму). Оскільки економічна культура є відносно самостійною системою у площині системи культури, що має власний склад елементів, структуру як форму зв’язків між ними; вирізняється функціями елементів і цілісності, єдністю внутрішнього і зовнішнього середовища; підпорядковується певним законам розвитку як цілісності, так і її складових, то проаналізовані загальносистемні властивості економічної культури: цілісність, ієрархічність та інтегративність. Здійснено декомпозицію структури економічної культури в розрізі регулювання господарської поведінки людини, що найкраще відповідає інституційному підходу. Підкреслено вагомість цінності у господарській діяльності людини та виокремлення рівнів економічної культури на основі економічних взаємодій. На основі ціннісно-нормативного підходу проведено структурний аналіз основних елементів економічної культури в площині запропонованого Д.Нортом поділу інституцій за рівнем їх формалізації у нормах права на формальні й неформальні. Серед інституцій, що створюють неформальні обмеження у соціально-економічній діяльності індивіда чи групи, виокремлено: звичаї, традиції, норови, міфи, релігійні та політичні норми, мораль; а серед тих інституцій, що встановлюють формальні правила, підкреслюються корпоративні норми. Автор приходить до висновку, що структурний аналіз основних елементів економічної культури розкриває недосконалість принципу методологічного індивідуалізму в концептуальних підходах неоінституціоналізму. А тому, визнання онтологічного пріоритету за індивідом у формуванні інституційних обмежень господарської поведінки є недостатнім та вимагає у парадигмі інституціоналізму враховувати обмеження, що накладає на індивіда економічна культура. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | ЖДТУ | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | Вісник ЖДТУ: Економічні науки;2(72) | |
dc.subject | економічна культура | uk_UA |
dc.subject | інституції | uk_UA |
dc.title | ІНСТИТУЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ГОМЕОСТАТИЧНА СИСТЕМА | uk_UA |
dc.title.alternative | Institution of economic culture as homeostatic system | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Appears in Collections: | Вісник ЖДТУ. Серія: Економічні науки |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.