КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ: ОРІЄНТАЦІЯ НА РИНОК

Abstract

Висвітлено питання, що визначають початок інноваційного процесу. Визначено, що до останнього часу в Україні на всіх рівнях управління інноваціями (регіональному, галузевому, інституційному) панувала продуктова орієнтація інновацій, тобто орієнтація на виробництво нововведень, та встановлено, що перехід до ринкових відносин, структурна перебудова виробництва й ускладнення суспільних потреб призвели до посилення позиції споживача. Доведено, що самі по собі нововведення – не кінцева мета, а лише засіб задоволення потреб споживача. Обґрунтовано, що зміна умов виробництва, ускладнення суспільних потреб і необхідність підвищення конкурентоспроможності нововведень вимагають пошуку нових форм інноваційної діяльності. У цьому зв’язку запропоновано виділяти такі основні схеми (моделі) організації інноваційної діяльності в малому бізнесі: індивідуальні підприємці, венчурні фірми, експлерентні, патієнтні, віолентні та комутантні фірми, спін-офф та спін-аут компанії, мережеві (або оболонкові) фірми, а також мережа малих підприємств.