DSpace Community:
http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/1796
2024-03-29T06:46:08ZРизики операцій з похідними фінансовими інструментами як загроза фінансовій стабільності комерційних банків
http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/8418
Title: Ризики операцій з похідними фінансовими інструментами як загроза фінансовій стабільності комерційних банків
Authors: Лисенок, О.В.; Петрук, А.О.; Lysenok, O.V.; Petruk, A.O.
Abstract: У статті розглянуто ризики, притаманні операціям комерційних банків з похідними фінансовими інструментами. Поява нових для українського фінансового ринку видів похідних фінансових інструментів (ПФІ) за останні роки, закріплення положень щодо визначення їх сутності, класифікації та регулювання в нормативній базі, а також стратегія фінансового сектору на розвиток ринків капіталу вказують на необхідність виявлення загроз, які несуть в собі ці інструменти. Встановлено, що ключовими ризиками похідних фінансових інструментів є такі: по-перше, ризики ПФІ як об’єкта операцій комерційних банків, а саме: кредитний, ринковий, ліквідності та операційний ризики; по-друге, системний ризик, який формується у результаті макроекономічних шокових подій, дисбалансів або поширення негативних явищ. Ідентифікація згаданих вище ризиків дозволила визначити шляхи зменшення їх впливу на діяльність комерційних банків під час проведення операцій з ПФІ. Визначено, якщо негативний вплив індивідуальних ризиків банку можна зменшити за допомогою ефективних методів внутрішньої системи ризик-менеджменту, то системний ризик потребує підвищеної уваги регуляторів, адже його управління ускладнюють такі характеристики, як випадковість виникнення, непередбачуваність, порушення функціонування фінансової системи, масштабний (системний) вплив, ефект зараження, вплив на реальний сектор економіки, значний ризик дефолту, зв’язок між різними елементами фінансової системи. Певні операції комерційних банків з деривативами, як і сам ринок похідних фінансових інструментів, можуть перетворитися в акселератора системного ризику, реалізація якого призведе не лише до зниження фінансової стійкості окремої установи, але й до банкрутств інших учасників та банківської кризи, що матиме негативні наслідки для фінансової безпеки і реального сектора економіки. Тому комерційні банки мають підтримувати достатній рівень фінансової стійкості та виконувати пруденційні вимоги регулятора щодо нормативів та обмежень для підвищення спроможності протистояти негативним наслідкам дії зовнішніх непередбачуваних загроз та в періоди економічної нестабільності.2023-01-01T00:00:00ZОсобливості реалізації маркетингової політики у банківській установі
http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/8417
Title: Особливості реалізації маркетингової політики у банківській установі
Authors: Гладищук, Я.А.; Hladyshchuk, Ya.A.
Abstract: Статтю присвячено дослідженню теоретичних засад маркетингової політики, її складових і специфіки формування у банківській установі. Окреслено прогалини в наукових дослідженнях при аналізі маркетингової політики (немає узагальненого тлумачення поняття «маркетингової політики», трактування маркетингової політики часто спирається на її окремі складові без розгляду поняття у комплексі). Виявлено потребу у дослідженні маркетингової політики з огляду на її важливість при веденні бізнесу. Проведено термінологічний розбір поняття «маркетингової політики», висновком якого стало ствердження, що це поняття охоплює не лише організацію маркетингової діяльності, але й відображає культуру та цінності суб’єкта господарювання. Запропоновано власне узагальнене тлумачення поняття «маркетингової політики». Досліджено особливості ведення маркетингової політики у банківській установі, завдяки чому визначено її основні відмінності. Виокремлено складові маркетингової політики суб’єкта господарювання (товарна політика, політика ціноутворення, політика збуту, комунікаційна політика, маркетингові дослідження, інноваційний маркетинг). Проведено порівняльний аналіз формування складових маркетингової політики підприємства і банку, на основі чого виокремлено їх основні відмінності. Запропоновано тлумачення маркетингової політики банківської установи.2023-01-01T00:00:00ZДержавна фінансова допомога: сутність, критерії ідентифікації, класифікація
http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/8416
Title: Державна фінансова допомога: сутність, критерії ідентифікації, класифікація
Authors: Виговська, Н.Г.; Цисар, О.В.; Vyhovska, N.G.; Tsysar, O.V.
Abstract: Стаття присвячена дослідженню сутності, критеріїв ідентифікації та класифікації державної фінансової допомоги. Зазначено, що різноманітність форм, видів, напрямів надання грантових коштів визначає необхідність уточнення теоретичних основ забезпечення державної фінансової підтримки суб’єктів господарювання, що актуалізує тему наукового дослідження. Метою статті є визначення поняття «державна фінансова допомога» на підставі оцінки наукових підходів до її трактування, вирізнення критеріїв її ідентифікації та уточнення класифікаційних ознак її поділу для подальшого дослідження напрямів призначення та надання. Дослідження наукової літератури щодо напрямів надання допомоги підприємствам надало можливість визначити «теоретичні прогалини» щодо її трактування, спричинені різним сприйняттям її змістовного наповнення. На підставі проведення термінологічного аналізу відмінностей між поняттями «грант», «державна фінансова підтримка», «державна фінансова допомога» було визначено таке: поняття «державна фінансова підтримка» за змістовним наповненням є ширшим поняттям, ніж «державна фінансова допомога», оскільки остання має відповідати низці критеріїв, визначених для державних заходів, які характеризують її сутність. У статті виокремлено критерії державного заходу, які ідентифікують його як державну фінансову допомогу: 1) наявність державних ресурсів; 2) наявність економічної вигоди (конкурентної переваги), яка виникає при передачі суб’єкту господарювання державних ресурсів; 3) вибірковість (селективність) допомоги на реалізацію заходу; 4) викривлення конкуренції внаслідок надання такої державної допомоги; 5) необхідність здійснення державного фінансового контролю. Щодо співвідношення понять «грант» або «грантова фінансова допомога» та «державна фінансова допомога» зроблено висновок, що грант – це сукупність фінансових та інших ресурсів, наданих на умовах безоплатного, безповоротного, цільового фінансування за рахунок різних джерел (коштів державного, місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги) з метою реалізації певного заходу або інвестиційного проєкту. Водночас поняття «державної фінансової допомоги» є ширшим, оскільки містить різноманітні види, зокрема й грантову підтримку. Авторами уточнено класифікацію видів державної фінансової допомоги за різними ознаками, що сприятиме розширенню напрямів її призначення та надання, особливо в умовах воєнного часу й повоєнного відновлення.2023-01-01T00:00:00ZРоль інклюзії у досягненні Національних цілей сталого розвитку
http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/8415
Title: Роль інклюзії у досягненні Національних цілей сталого розвитку
Authors: Сергієнко, І.Г.; Ксендзук, В.В.; Sergiienko, L.V.; Zakharov, D.M.
Abstract: У статті розглянуто можливості відновлення постраждалих урбанізованих територій після воєнних конфліктів. Досліджено різні підходи та методи, спрямовані на аналіз самовідновлення та реінтеграцію, зокрема, механізми, процедури відновлення, фінансування, роль соціального капіталу та важливість соціальних мереж. У статті зазначається, що економічне самовідновлення відіграє ключову роль у досягненні довгострокового сталого розвитку, а також забезпечення стійкості територій. Суттєвим фактором у відновленні постраждалих урбанізованих територій є активна участь місцевих громад, які мають взяти на себе відповідальність за процес відновлення, що сприятиме максимальному урахуванню потреб жителів таких територій, а також досягненню консенсусу при формуванні та реалізації політики. Також стаття підкреслює важливість соціальних та культурних зв’язків з місцем проживання для успішної реінтеграції внутрішньо переміщених осіб. Розробка збалансованої політики реінтеграції, яка ґрунтується на збереженні культурних та соціальних зв’язків, а також забезпеченні справедливості та рівних можливостей для всіх членів суспільства, визначається як важлива складова процесів відновлення в цілому. Досягнення довгострокової стабільності, стійкості, соціальної згуртованості та сталого розвитку вимагає комплексного та збалансованого підходу, який об’єднує відновлення та підтримку переміщених осіб. У статті розглянуто модель із відновлення постраждалих урбанізованих територій. Відновлення постраждалих територій не завжди може бути доцільним з позицій, як насамперед, відновлення соціального життя, так і з економічних причин. Окремі ситуації вимагають інвестицій у регіони, які постраждали менше і, як наслідок, стають центрами прийняття переміщених осіб. Інвестування у відновлення урбанізованих територій та допомога переміщеним особам обов’язково мають враховувати контекстні умови для відновлення життя на урбанізованих територіях.2023-01-01T00:00:00Z