DSpace Community:http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/2632024-02-20T12:23:43Z2024-02-20T12:23:43ZДержавне управління безпекою транспортної інфраструктури УкраїниФердман, Г.П.Ferdman, H.P.http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/82812023-10-18T09:05:30Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Державне управління безпекою транспортної інфраструктури України
Authors: Фердман, Г.П.; Ferdman, H.P.
Abstract: Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальностями 25.00.02 – механізми державного управління та 25.00.05 – державне управління у сфері державної безпеки та охорони громадського порядку. Державний університет «Житомирська політехніка», Житомир, 2023. Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних положень розвитку системи державного управління безпекою транспортної інфраструктури та формуванню дієвих механізмів його реалізації в Україні. В роботі обґрунтовано необхідність виокремлення безпеки транспортної інфраструктури як самостійного виду безпеки в системі державної безпеки, що виходить за межі суто економічних завдань. Безпеку транспортної інфраструктури запропоновано розглядати з позиції геополітичного підходу забезпечення державних інтересів у сфері економіки та оборони. Розкрито сутність державного управління безпекою транспортної інфраструктури. Запропоновано підхід до формування механізмів державного управління безпекою транспортної інфраструктури. Виділено основні умови, чинники та обґрунтовано принципи забезпечення його ефективності. Запропоновано класифікацію видів загроз безпеці транспортної інфраструктури за відповідними критеріями. Встановлено основні фактори, які обумовлюють ризики державного управління безпекою транспортної інфраструктури для України. Проведений аналіз стану державного управління безпекою транспортної інфраструктури України дав змогу дійти висновку, що у цій сфері накопичився комплекс проблем нормативно-правового, фінансового, матеріально-технічного, організаційного, інформаційного та науковотехнічного характеру. Здійснено аналіз компетенцій суб’єктів державного управління безпекою транспортної інфраструктури України. Показано, що відповідна система управління відзначається недостатнім ступенем координації суб’єктів на центральному і місцевому рівні, наукових установ, громадських організацій та бізнес-структур, недосконалими є державний нагляд та контроль. Її розвиток відзначається організаційним відокремленням суб’єктів управління різними підсистемами, дробленням функцій управління між окремими елементами, що пов'язані єдиними технологічними схемами, що ускладнює формування транспортних хабів та єдиного інформаційного поля. Недосконалістю відзначається правовий механізм державного управління безпекою транспортної інфраструктури через відсутність основних документів, зокрема: закону про безпеку транспортної інфраструктури, відповідних концепції та стратегії, галузевих програм;
34
відкритими залишається питання уніфікації вітчизняного законодавства із міжнародними актами, імплементації стандартів ЄС. Запропоновано та обґрунтовано стратегічні напрями реалізації механізму стандартизації в системі державного управління безпекою транспортної інфраструктури України, серед яких: формування ефективного механізму нормативно-правового забезпечення системи управління; розробку загальних критеріїв та методів забезпечення з поступовим встановленням показників безпеки, з їх подальшим їх вдосконаленням; зміцнення інституціональної спроможності органів влади та реформування системи державного нагляду і контролю; формування джерел та механізмів фінансового забезпечення із залученням позабюджетних ресурсів; активне запровадження інформаційних технологій та принципів мультимодальності; модернізація об’єктів транспортної інфраструктури; створення інноваційного кластеру безпеки транспортної інфраструктури; забезпечення екологічних стандартів, нормативів використання природних ресурсів в процесі управління безпекою транспортної інфраструктури. Розроблено наукову концепцію інтегрованої системи державного управління безпекою транспортної інфраструктури України, яка розкриває уявлення про шляхи розвитку об’єкту управління, визначає вимоги загального характеру до технологій і необхідних ресурсів, ключових факторів досягнення стратегічних цілей, розкриває засоби вирішення організаційних питань у процесі реалізації стратегічних планів, які будуть розроблені на її основі. Обґрунтовано пропозиції щодо формування організаційно-координаційного механізму розвитку державного управління безпекою транспортної інфраструктури на основі створення організаційних структур інформаційнокоординаційного та інноваційного забезпечення діяльності суб’єктів управління щодо стану та проблем у сфері їх відповідальності, реалізації заходів впливу та забезпечення їх ефективності. Для забезпечення адекватності системи державного управління безпекою транспортної інфраструктури тенденціям змін суспільно-економічних умов, які характеризуються високим ступенем динамічності обґрунтовано пропозиції щодо розроблення інституційного механізму реалізації державного управління безпекою транспортної інфраструктури. Запропоновано необхідність створення Інноваційного кластера, орієнтованого на формування і поширення нових знань і технологій, забезпечення трансформації винаходів в інновації та конкурентні переваги.2023-01-01T00:00:00ZМеханізми державної підтримки розвитку аграрного сектору УкраїниІгнатенко, В.В.Ignatenko, V.V.http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/82802023-10-18T08:59:18Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Механізми державної підтримки розвитку аграрного сектору України
Authors: Ігнатенко, В.В.; Ignatenko, V.V.
Abstract: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. Державний університет «Житомирська політехніка», Житомир, 2023. Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливого науковопрактичного завдання щодо вдосконалення механізмів державної підтримки розвитку аграрного сектору. У ході дослідження поглиблено наукові підходи до визначення змісту механізмів державної підтримки розвитку аграрного сектору, що представляє собою важливу умову забезпечення висхідного соціальноекономічного поступу держави. Охарактеризовано концептуальні засади реалізації механізмів державної підтримки розвитку аграрного сектору, які сприяли розробці наукових положень побудованих на основі інституційнокогнітивного, системного, синергетичного та еволюційного підходів з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на розвиток аграрного сектору. Систематизовано науково-методичні підходи до оцінки ефективності механізмів державної підтримки розвитку аграрного сектору, які передбачають ідентифікацію чинників, що визначають можливі напрями державної підтримки розвитку аграрного сектору. Головною ціллю оцінки ефективності державної підтримки аграрного сектору є забезпечення умов з метою активізації виробничо-господарських та соціально-економічних механізмів. Оцінено результативність інструментів державної підтримки розвитку аграрного сектору України дотримуючись наступних етапів: аналізу сучасного стану функціонування аграрного сектору та чинників, які впливають на його розвиток; аналізу рівня підтримки державою товаровиробників; аналізу стану підтримки інноваційного розвитку аграрного сектору. Здійснено оцінку фінансового забезпечення державної підтримки розвитку аграрного сектору України та напрямів забезпечення стабільності й адаптивності аграрного сектору до вимог сучасної державної політики: застосування прямих і непрямих фінансових активів, направлених на підтримку господарської діяльності фермерів, збереження ними найманих робітників, відновлення технічних характеристик експорту сільськогосподарських товарів та продуктів харчування та інші. Обгрунтовано стратегічні напрями удосконалення механізмів державної підтримки розвитку аграрного сектору України у розрізі інституційного, фінансово-економічного, соціально-екологічного та інформаційнокомунікаційного механізмів. Представлено інструментарій реалізації механізмів державної підтримки розвитку аграрного сектору, що передбачають зосередження підтримки на конкретних структурних проблемах аграрного
19
сектору; політична увага на соціально-економічні виклики; стимулювання тих суб’єктів, що характеризуються сталістю, і обмеження тих, які відхиляється від стійкості; державна підтримка має бути більш відкритою для нових форм і типів сільського господарства. Розроблено практичні рекомендації щодо системної модернізації державної аграрної політики України, які передбачають встановлення системної взаємодії заходів державної політики підтримки з драйверами розвитку аграрного сектору та стратегічні орієнтири активізації інструментів механізмів державної підтримки розвитку аграрного сектору України. Запропоновані рекомендації орієнтовані на зaбезпечення стaбiльнoстi, дiєвoстi тa зaбезпечення ефективнoстi реaлiзaцiї держaвнoї аграрної пoлiтики, йoгo кoнкурентoспрoмoжнoстi нa ринкaх, гaрaнтувaння прoдoвoльчoї безпеки крaїни.2023-01-01T00:00:00ZМеханізми державного регулювання розвитку нафтопереробного комплексу в УкраїніКолісник, С.О.Kolisnyk, S.O.http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/82792023-10-18T08:54:17Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Механізми державного регулювання розвитку нафтопереробного комплексу в Україні
Authors: Колісник, С.О.; Kolisnyk, S.O.
Abstract: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Державний університет «Житомирська політехніка». – Житомир, 2023. Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних положення і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного регулювання розвитку нафтопереробного комплексу в Україні. Обґрунтовано доцільність використання кластерної теорії до державного регулювання нафтопереробного комплексу. Уточнено сутність та розкрито основні механізми впливу держави на розвиток нафтопереробного комплексу. За результатами аналізу зарубіжного досвіду виявлено сучасні регуляторні тенденції, які доцільно застосовувати для розвитку нафтопереробного комплексу України, серед яких: диференціація і децентралізація системи оподаткування, формування фінансових фондів для забезпечення реалізації проектів сталого розвитку територій, на яких розташовані виробничі об’єкти, державна підтримка та стимулювання малих та середніх підприємств для їх взаємодії з великими нафтопереробними компаніями. Охарактеризовано ключові вимоги до забезпечення ефективного державного регулювання розвитку нафтопереробного комплексу України. На основі ситуаційного підходу виділено його дієві регуляторні засоби та важелі. Уточнено основні регуляторні ризики розвитку нафтопереробного комплексу. Систематизовано параметри стійкого розвитку нафтопереробного комплексу як об’єкту державного регулювання та уточнено їх зміст в контексті взаємозалежності його складових. Здійснено аналіз стратегічного та нормативно-правового забезпечення державного регулювання розвитку нафтопереробного комплексу України у контексті євроінтеграційних процесів. Розроблено концептуальну модель
20 стратегічного управління розвитком нафтопереробного комплексу, яка орієнтована на формування дієвих механізмів стимулювання модернізації нафтопереробного виробництва, поглиблення переробки сировини, вироблення продукції з більшою часткою доданої вартості. Запропоновано удосконалення організаційноекономічного механізму державного регулювання розвитку нафтопереробного комплексу на засадах галузевого й територіального підходу з урахуванням інтересів основних стейкхолдерів. Розроблено концептуальну модель реалізації механізму державно-приватного партнерства щодо розвитку нафтопереробного комплексу, яка ґрунтується на засадах оптимального розподілу ризиків, обов'язків та відповідальності, гнучкого податкового та митного регулювання, формування сприятливих інвестиційних умов.2023-01-01T00:00:00ZРозвиток теорії та методології бухгалтерського обліку та контролю операцій з криптовалютамиМакурін, А.А.Makurin, A.A.http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/82782023-10-18T08:47:50Z2023-01-01T00:00:00ZTitle: Розвиток теорії та методології бухгалтерського обліку та контролю операцій з криптовалютами
Authors: Макурін, А.А.; Makurin, A.A.
Abstract: Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). – Державний університет «Житомирська політехніка» Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми розвитку теоретико-метологічних засад та практичного інструментарію ведення обліку та контролю по операціям з криптовалютами. Визначено, що електронні гроші – це електронна форма фіатних валют, що емітуються та регулюються центральними банками, зберігаються в електронних гаманцях певної платіжної системи, є загальновизнаним та нормативно врегульованим платіжним засобом і можуть бути конвертовані у відповідну національну валюту. Доведено, що криптовалюта є активом, оскільки є ресурсом, який контрольований внаслідок минулих подій, від використання якого підприємство очікує економічну вигоду, та який може бути достовірно оцінений на певну дату. Запропоновано криптовалюту, отриману в результаті майнінгу, оцінювати за собівартістю з урахуванням вартості ресурсів, витрачених в процесі майнігу, зокрема, використаного обладнання (майнінг ферма, acік, хмарний майнінг фізичного чи віртуального обладнання); джерела живлення (електроенергія з традиційних чи альтернативних джерел). Для відображення операцій з майнінгу криптовалюти, доцільно розглядати 2 ситуації: 1) майнер працює над видобутком нового виду криптовалюти, яка досі не існувала. 2) майнер створює криптоактиви за вже існуючою технологією. В такому випадку витрати слід капіталізувати на рахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» з метою формування первісної вартості (собівартості). Виділено основні загрози в мережі інтернет та рекомендовано розглядати три основні напрями кібербезпеки криптовалюти: 1) аудит; 2) холодне зберігання криптовалюти; 3) страхування.2023-01-01T00:00:00Z