Бухгалтерський облік і аналіз в умовах провадження циркулярної економіки як основи сталого розвитку сільськогосподарського підприємства

Abstract

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних положень і розробці організаційно-методичних рекомендацій щодо розвитку бухгалтерського обліку й аналізу в умовах провадження циркулярної економіки як основи сталого розвитку сільськогосподарського підприємства. Об’єктом дослідження є система бухгалтерського обліку й аналізу діяльності сільськогосподарських підприємств, що функціонують в умовах циркулярної економіки. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та організаційних положень бухгалтерського обліку й аналізу в умовах провадження циркулярної економіки як основи сталого розвитку сільськогосподарських підприємств. У першому розділі досліджено теоретичні аспекти обліково-аналітичного забезпечення управління циркулярною економікою, нормативне регулювання бухгалтерського обліку в умовах провадження циркулярної економіки в сільськогосподарських підприємствах, організаційно-технологічні особливості сільського господарства та їх влив на побудову обліково-аналітичного забезпечення управління циркулярною економікою, а також сутність відходів виробництва в сільськогосподарських підприємствах як об’єкт обліку і аналізу. Доведено, що циркулярна економіка є моделлю економіки, що діє на основі принципів скорочення, повторного використання й переробки матеріалів та енергії й орієнтована на досягнення положень концепції сталого розвитку. Бухгалтерський облік відіграє ключову роль у провадженні циркулярної економіки в діяльність підприємства, що обумовлено його завданнями: моніторинг ресурсів, оцінка фінансових результатів діяльності, інформаційне забезпечення поточного управління для створення стратегій оптимізації діяльності, оприлюднення інформації. Виокремлені завдання спрямовані на забезпечення сталого розвитку підприємства та підвищення його конкурентоспроможності. Встановлено, що імплементація директив ЄС, таких як 2008/98/ЄС щодо ієрархії відходів та принципу розширеної відповідальності виробника, а також застосування міжнародних стандартів екологічного менеджменту, створюють підґрунтя для модернізації вітчизняної регуляторної бази у напрямі сталого ресурсокористування. З позицій бухгалтерського обліку, інтеграція принципів циркулярної економіки потребує відповідного інформаційного забезпечення, що ґрунтується на національних і міжнародних стандартах бухгалтерського обліку. Організаційно-технологічні особливості сільського господарства суттєво впливають на побудову облікової системи в умовах циркулярної економіки. Ці фактори обумовлюють необхідність адаптації організації та методики бухгалтерського обліку і аналізу до специфіки аграрного виробництва, включаючи операції з відходами, які формуються як у рослинництві, так і у тваринництві. Удосконалено класифікацію відходів за галузевою належністю, походженням, можливістю повторного використання та ступенем небезпеки, що дозволяє не лише ідентифікувати джерела утворення, а й розробити відповідні облікові підходи. Це, своєю чергою, формує інформаційну базу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Уточнено визначення поняття «відходи сільськогосподарського виробництва» (це залишки первинних матеріально-сировинних ресурсів, що під час виробництва частково або повністю втратили свої початкові фізико-хімічні та споживчі властивості, вони не мають товарної завершеності і зазвичай не призначені для прямого продажу чи використання без додаткової обробки, проте за певних обставин можуть бути потенційним джерелом економічних вигод, через можливість вторинної переробки або утилізації з отриманням прибутку) та запропоновано його чітке розмежування з побічною продукцією. Це стало підґрунтям для обґрунтування відображення таких об’єктів у бухгалтерському обліку аграрних підприємств. Зроблено акцент на важливості формування галузевих підходів до оцінки, обліку та аналізу відходів, що сприяє підвищенню прозорості діяльності підприємств, екологічній відповідальності та досягненню конкурентних переваг на ринку. Другий розділ присвячений формуванню інформаційної бази для управління провадженням циркулярної економіки в сільськогосподарських підприємствах. У розділі досліджено організацію бухгалтерського обліку операцій з відходами виробництва в сільськогосподарських підприємствах, розвиток методики бухгалтерського обліку в умовах провадження циркулярної економіки, внутрішню звітність як джерело інформації для управління циркулярною економікою. Удосконалено організацію бухгалтерського обліку сільськогосподарських підприємств в частині розробки положень облікової політики щодо відходів виробництва. Пропозиції спрямовані на підвищення екологічної відповідальності сільськогосподарських товаровиробників, економію ресурсів і впровадження принципів циркулярної економіки в частині управління виробничими відходами. Удосконалено методику бухгалтерського обліку відходів виробництва сільськогосподарських підприємств в частині встановлення способів їх оцінки (за справедливою вартістю, за витратами на переробку, за витратами на утилізацію, за потенційним доходом від реалізації), розроблення робочого плану рахунків та кореспонденції рахунків для відображення операцій з такими відходами, що спрямовано на підвищення ефективності управління ресурсами, дотримання принципів циркулярної економіки та забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва. Розвинуто підходи до формування управлінської звітності щодо відходів виробництва сільськогосподарських підприємств через розробку та обґрунтування форм такої звітності, а саме запропоновано Управлінський звіт про наявність і рух відходів виробництва та окреслено напрями можливих проєктів управлінських рішень на основі інформації із вказаного звіту, що оформлено у вигляді розроблених управлінських звітів: про ризики, пов’язані з відходами, щодо прогнозування та планування поводження з відходами, а також про досягнення в екологічній політиці щодо відходів. Пропозиції спрямовано на формування комплексного підходу до управління відходами виробництва, який дозволяє оцінити економічну ефективність здійснюваних заходів, підтримує прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на підвищення екологічної відповідальності та сталого розвитку підприємства в умовах циркулярної економіки. Третій розділ містить удосконалення аналітичного забезпечення управління циркулярною економікою на основі дослідження аналітичних інструментів оцінювання провадження циркулярної економіки як інноваційної діяльності. Запропоновано комплексну методику аналізу провадження циркулярної економіки як інноваційної діяльності, що базується на інтеграції сучасних аналітичних моделей і враховує специфіку сільськогосподарської галузі. Послідовне проходження семи етапів – від визначення стратегічного інноваційного вектору до дослідження гнучкості та здатності до подальшої еволюції – дозволяє виявити як сильні аспекти поточного стану, так і точки росту для оптимізації. Використання комплексного набору методів (SWOT-аналіз, Balanced Scorecard, DEA, TRL-аналіз, модель Stage-Gate, LCA, а також підходи TRIZ/SIT/AIDA) поєднує кількісні й якісні оцінки та робить методику придатною для високотехнологічних секторів, зокрема біоенергетики. Розроблена методика дозволяє виявити сильні аспекти поточного стану та точки росту для оптимізації діяльності, а також спрямована на підвищення ефективності інновацій, мінімізацію ризиків і раціоналізацію ресурсів, що є вирішальним для збереження конкурентних переваг у динамічному глобальному середовищі; Розроблено методику аналізу утворення та поводження з відходами виробництва сільськогосподарських підприємств, яка складається з п’яти послідовних етапів (аналіз наявності, структури та динаміки утворення відходів; оцінка структури та динаміки напрямів поводження з відходами; оцінка поводження з різними класифікаційними групами відходів; аналіз структури та динаміки утворення відходів за ступенем небезпечності; поглиблений аналіз ефективності поводження з відходами). Запропонована послідовність аналітичних процедур охоплює повний життєвий цикл відходів і дозволяє комплексно оцінити ефективність їх використання та управління ними. Загалом, методика дозволяє здійснювати аналіз ефективності управління відходами з метою оптимізації внутрішньогосподарських процесів, мінімізації втрат і посилення екологічної відповідальності підприємств аграрного сектору. Такий підхід дозволяє здійснювати якісний аналіз наявних, утворених і використаних відходів протягом певного періоду та забезпечує можливість ухвалення обґрунтованих управлінських рішень.