Обліково-аналітичні інструменти попередження фактів приховування об’єктів оподаткування

Abstract

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних положень та удосконаленню організаційно-методичних і практичних рекомендацій з обліково-аналітичного забезпечення формування дієвого механізму здійснення податкових розрахунків і адміністрування податків для досягнення вимог достовірності і повноти сплати податкових платежів до бюджетів. Об’єктом дослідження є діяльність платників податків України в частині здійснення облікового процесу господарських операцій, пов’язаних з оподаткуванням та забезпеченням достовірності виконання податкових розрахунків. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних, організаційних і практичних положень бухгалтерського обліку та аналізу податкових зобов’язань платників податків України. У першому розділі визначено етапи розвитку податкової системи та її об’єктів та, одночасно, процесів становлення бухгалтерського обліку як інформаційної системи щодо формування платежів з оподаткування та здійснення розрахунків за податковими зобов’язаннями. Окреслено, що ефективна система оподаткування та достовірність, своєчасність і повнота адміністрування податків має забезпечуватися максимальним скороченням відмінностей між методиками формування об’єктів для оподаткування за ПКУ і за даними бухгалтерського обліку. Розроблено систему нормативно-правових актів та роз’яснювальних матеріалів, пов’язаних з регулюванням облікового, аналітичного і контрольного забезпечення оподаткування платників податків та здійснення організаційної роботи в Україні щодо адміністрування податкових зобов’язань, через упорядковування її за п’ятирівневою структурою. Визначено поняття «фіктивна господарська операція» як така, що відображає інформацію, яка характеризується змінами в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі господарської організації, яку створює несправжня (нереальна) економічна дія або подія, що має вигаданий характер з метою приховування (обману), і відображається в первинних документах та / або регістрах бухгалтерського обліку і в показниках звітності лише для вигляду та без намірів її здійснити. Сформовані концептуальні положення організаційного характеру щодо попередження використання фіктивних господарських операцій як інструменту ухилення від сплати податків та розвитку тіньової економіки. Реалізація запропонованих організаційних заходів потребує залучення працівників бухгалтерських служб бізнесу до активної участі в попередженні та виявленні фіктивних господарських операцій. Для цього необхідно активізувати роботу суб’єктів первинного фінансового моніторингу, а професійним працівникам бухгалтерських служб, з врахуванням положень Міжнародного кодексу етики, надати права захисту, завдяки яким вони будуть попереджувати та виявляти негативні явища в оподаткуванні і діяти в суспільних інтересах. У другому розділі досліджено змістовну характеристику нормативних понять «об’єкт оподаткування» та «база оподаткування» за ПКУ в контексті їх тотожного трактування при формуванні як об’єктів бухгалтерського обліку і можливості використання одержаної інформації для розрахунку податкових зобов’язань та здійснення процесу адміністрування податків. Запропоновано, що об’єктом оподаткування є факти господарського життя як елементарні частинки господарської діяльності, пов’язані з оподаткуванням, що оцінюються за відповідними вимірниками та в силу яких виконуються умови, що зобов’язують суб’єкта господарювання сплатити податки відповідно до загальних засад встановлення податків та зборів, визначених податковим законодавством. Задля оптимізації процесу адміністрування та здійснення податкових перевірок удосконалено методику відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних з оподаткуванням та формуванням інформаційних ресурсів для показників податкової звітності, через уточнення структури рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» за субрахунками 641 «Розрахунки за податковими зобов’язаннями, що пов’язані із загальнодержавними податками», 642 «Розрахунки за податковими зобов’язаннями, що пов’язані із місцевими податками і зборами», 643 «Розрахунки за податковими зобов’язаннями, що пов’язані з фінансовою відповідальністю платників податків». Господарські операції, за якими податкові зобов’язання і податковий кредит з ПДВ на звітний період не підтверджені в ЄРПН, доцільно обліковувати в структурі рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» в розрізі робочих субрахунків: 382 «Резерв сумнівних податкових зобов’язань з ПДВ»; 383 «Резерв сумнівного податкового кредиту з ПДВ». На цих рахунках будуть відображатися суми податкового зобов’язання. Впровадження окремого рахунку-екрану 85 «Витрати, пов’язані із податками і зборами» з субрахунками 851 «Витрати, пов’язані із загальнодержавними податками», 852 «Витрати, пов’язані із місцевими податками і зборами», 853 «Витрати, пов’язані із фінансовою відповідальністю в оподаткуванні» дозволить формувати інформаційні ресурси для ефективного управління податковими витратами та здійснення податкового контролю в розрізі місць їх виникнення, способу перенесення на джерела покриття, виду податків та рівня впливу на результати господарювання щодо можливості розрахунку податкового навантаження. Обґрунтовано організаційні основи обліку господарських операцій для здійснення податкових розрахунків з формування податкових зобов’язань платниками податків за місцевими податками і зборами щодо відображення об’єктів оподаткування та податкових платежів в розрізі окремих синтетичних та аналітичних рахунків і субрахунків. Для цілей розкриття інформації при формуванні показників бази оподаткування місцевих податків і зборів надано пропозиції щодо можливості використовувати бухгалтерські рахунки: 10 «Основні засоби» – в частині земельних ділянок, житлової і нежитлової нерухомості та легкових автомобілів, визначених як об’єкти оподаткування; 23 «Виробництво» – щодо туристичного збору та збору за місця паркування; 70 «Доходи від реалізації» – у юридичних осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Покриття податкових витрат, пов’язаних з місцевими податками і зборами, пропонується здійснювати за рахунок двох джерел фінансування з відображенням на рахунках 70 «Доходи від реалізації» і 79 «Фінансові результати» шляхом фіксування господарських операцій на окремих субрахунках. Запропонований порядок відображення податкових зобов’язань за місцевими податками і зборами на рахунках бухгалтерського обліку дозволить достовірно ідентифікувати пооб’єктні податкові платежі відповідно до джерел їх покриття, визначати витрати, пов’язані з господарською діяльністю, та здійснювати ефективне управління податками в процесі формування бюджетів територіальних громад. У третьому розділі надано методичні та практичні рекомендації щодо формування і модифікації обліково-аналітичної інформації на основі податкового комплаєнсу податкової політики і облікової політики для потреб оподаткування. У контексті забезпечення дотримання податкового законодавства та налагодження ефективної роботи з виявлення податкових ризиків і попередження ухилень від сплати податків без покарань важливе місце повинні займати інструменти превентивного податкового контролю на основі комплексних та глибоких аналітичних процедур органів ДПС України та податкової політики і політики в сфері бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних з оподаткуванням платників податків. Максимально ефективним механізмом забезпечення превентивних контрольних заходів попередження і виявлення наявних податкових ризиків та вироблення оптимальної стратегії найефективнішого функціонування податкової системи має бути організований комплаєнс у діяльності як платників податків, так і податкових контролюючих органів. Запропоновано методичний підхід до комплексного виконання аналітичних процедур для отримання доказів достовірності здійснюваних податкових розрахунків у процесі податкового контролю і оцінювання податкового навантаження, який базується на єдності статичних, динамічних і факторних прийомів аналізу та охоплює такі напрями як трактування поняття «аналітична процедура в податковому контролі», класифікація структурних елементів аналізу при податкових перевірках, методика проведення аналізу з використанням моделей динаміко-структурних розрахунків, оцінювання за допомогою коефіцієнтно-функціональних факторів та стохастичного прогнозування. На відміну від існуючих, поєднання зазначених складових підходу допомагає комплексно узагальнювати інформацію, яка є визначальною для оцінки достовірності нарахованих податкових платежів в процесі податкового контролю. Сутність аналітичних процедур та причинно-наслідкових зв’язків полягає в пошуках залежностей між окремими параметрами показників, які характеризують господарську діяльність платника податків, з метою виявлення достовірності формування і сплати податкових зобов’язань. Застосування аналітичних процедур в податковому контролі дозволяє забезпечити виявлення потенційних ризиків в системі оподаткування бізнесу, які вимагають підвищеної уваги до визначення якості інформаційних ресурсів, що їх характеризують, зі сторони посадових осіб (інспекторів) податкової служби. Категорію за словосполученням «аналітична процедура в податковому контролі» необхідно трактувати як виявлення, розрахунок і оцінювання показників, пов’язаних з оподаткуванням, шляхом застосування сукупності способів аналізу для встановлення імовірних причинно-наслідкових зв’язків між ними та дослідження відхилень, які суперечать наявним та очікуваним даним з метою конкретизації найбільш проблемних і ризикових ділянок процесу адміністрування податків та більш ретельної перевірки їх причин за допомогою прийомів документального та/або фактичного контролю.