Обліково-аналітичне забезпечення діяльності підприємств сфери ІТ

Abstract

Дисертацію присвячено обґрунтуванню та поглибленню теоретико-методичних положень і розробці науково-практичних рекомендацій з удосконалення обліково-аналітичного забезпечення діяльності ІТ-підприємств. Прийнятий на державному рівні вектор розвитку на цифровізацію економіки створює сприятливі умови для функціонування суб’єктів у сфері ІТ. Для забезпечення ведення їх ефективної діяльності необхідним є належне інформаційне забезпечення, яке продукується бухгалтерським обліком. У роботі були поставлені та вирішені такі завдання: розкрити ознаки класифікацій ІТ-підприємств, які визначають їх особливості діяльності та мають вирішальний вплив на організацію бухгалтерського обліку на цих підприємствах; розвинути теоретичне підґрунтя для формування системи обліково-аналітичного забезпечення діяльності ІТ-підприємств; ідентифікувати ризики діяльності ІТ-підприємств з розкриттям їх видів, необхідних для вибору обліково-аналітичних технологій управління ними; визначити особливості організації обліку та обґрунтувати специфічні об’єкти облікової політики для ІТ-підприємств з розкриттям елементів для кожного з них; проаналізувати методичне забезпечення бухгалтерського обліку операцій з програмним забезпеченням на відповідність запитам управлінського персоналу ІТ-підприємств; розкрити особливості облікових способів зниження ризику ІТ-підприємств; визначити особливості впровадження системи управлінського обліку на ІТ-підприємствах та сформувати систему управлінської звітності, виходячи із специфічних характеристик їх діяльності; розкрити методику оцінки ефективності діяльності ІТ-підприємств. Для обґрунтування особливостей бухгалтерського обліку на ІТ-підприємствах розкрито специфіку діяльності даних суб’єктів та на основі критичної оцінки праць науковців щодо визначених видів ІТ-підприємств запропоновано їх класифікацію. Встановлено, що для забезпечення належного рівня організації бухгалтерського обліку діяльності ІТ-підприємств необхідно враховувати їх види відповідно до таких ознак, як замовники (продуктові; сервісні; сервісно-продуктові); система оподаткування (ті, що знаходяться на загальній системі оподаткування; ті, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування; ті, які є резидентами «Дія Сіті»); види проєктів, що виконуються (які займаються наданням послуг з програмування; які займаються розробкою продуктів); модель організації бізнесу (у яких всі ресурси спрямовані на один проєкт; з чітким поділом приналежності ресурсів до конкретного проєкту; у яких одні і ті ж ресурси використовуються на різні проєкти). Для узгодження категоріального апарату розкрито сутність понять, які виступають результатом діяльності ІТ-підприємства (ІТ-послуга, ІТ-продукт й ІТ-товар), з позиції відображення їх в обліку. Підтверджено неможливість їх ототожнення, оскільки вони мають різні облікові наслідки як для ІТ-підприємства, так і для замовника залежно від умов договору та цілей подальшого використання. Узагальнено фактори, які впливають на вибір форми організації бухгалтерського обліку на ІТ-підприємстві (вимоги інвесторів, розмір ІТпідприємства, тривалість функціонування на ринку, загальна схема роботи ІТ-підприємства), та визначено найбільш прийнятні варіанти за кожним з них. Наведено пропозиції щодо обрання аутсорсингових або інсорсингових форм організації бухгалтерського обліку для ІТ-підприємства, враховуючи особливості його діяльності. Результати дослідження сприяють раціональній організації бухгалтерського обліку на ІТ-підприємстві шляхом вибору оптимального суб’єкта його ведення. Систематизовано об’єкти та елементи облікової політики для ІТ-підприємств. Обґрунтовано специфіку визначення елементів облікової політики для таких об’єктів, як нематеріальні активи; витрати майбутніх періодів і незавершене виробництво; забезпечення; доходи; витрати. Наведені пропозиції в частині обґрунтування об’єктів й елементів облікової політики можуть бути взяті за основу при розробці методичних вказівок щодо організації та ведення бухгалтерського обліку на ІТ-підприємстві. Враховуючи високу ризикованість діяльності ІТ-підприємств, запропоновано при побудові класифікації ризиків ІТ-підприємств враховувати такі ознаки, як: сфера виникнення, наслідки та фактори ризики. Зокрема, остання ознака характеризує специфічні ризики, в складі яких виділено ризики ІТ-проєкту (пов’язані з часом виконання, витратами та якістю) й ризики організації та здійснення діяльності (технологічний, ризик персоналу, ринковий та юридичний). Обґрунтовано систему індикаторів ризиків ІТ-проєктів, що включає оцінку показників у розрізі чотирьох груп: 1) персонал (коефіцієнт плинності кадрів; витрати на навчання персоналу в звітному періоді); 2) система (коефіцієнт накладних витрат і відношення накладних витрат до собівартості реалізації; коефіцієнт невиконання замовлень; динаміка кількості претензій (негативних відгуків) від замовників щодо реалізованих ІТ-проєктів); 3) проєкт (кількість днів відхилень виконання ІТ-проєкту згідно плану; відсоток виявлених помилок у загальній кількості операцій); 4) зовнішнє середовище (норма податкового навантаження). Систематизовано способи управління ризиками з визначенням можливостей застосування облікових інструментів. Основна увага приділена резервуванню як обліковому способу зниження ступеня ризику. Наведено пропозиції щодо видів резервів під покриття витрат для ІТ-підприємств, що стало основою для організації обліку в межах рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»: відкриття аналітичного рахунку 474.1 «Резерви організаційної забезпеченості» та субрахунку 479 «Резерви під покриття витрат, пов’язаних з виконанням ІТ-проєкту» (за потреби з деталізацією 479.1 «Резерви під штрафи»; 479.2 «Резерви під судові позиви», 479.3 «Забезпечення зобов’язань з підтримки програмного забезпечення» (для продуктових ІТ-підприємств)). Обґрунтовано необхідність у деталізації інформації про витрати в ході розробки програмного забезпечення за замовленнями (ІТ-проєктами) та етапами процесу розробки. Враховуючи, що витрати на заробітну плату розробників мають найбільшу питому вагу в структурі собівартості розроблюваного програмного забезпечення (або послуг з його розробки), запропоновано базою розподілу загальновиробничих витрат обрати час, необхідний для виконання кожного ІТ-проєкту. Визначено особливості діяльності підприємств ІТ сфери (незначна частка матеріальних витрат у структурі собівартості послуг в сфері ІТ; необхідність високотехнологічної бази, своєчасне оновлення технічного та програмного забезпечення відповідно до темпів росту ІТ; високоризикована діяльність; можливість віддаленої роботи працівників без втрати продуктивності праці) та відображено їх вплив на організацію управлінського обліку. Значна увага приділена організації обліку витрат залежно від моделей організації бізнесу ІТ-підприємства, зокрема рекомендовано їх відображення виходячи з індивідуальної участі кожного фахівця в конкретному ІТ-проєкті. На основі порівняння моделей ціноутворення Fixed Price та Time&Materials (за такими ознаками, як-от: сутність, визначення бюджету, терміни розробки ІТ-проєкту, переваги та недоліки) відображено вимоги до управлінської звітності ІТ-підприємств. Ґрунтуючись на наведеному підході до організації системи управлінської звітності, розроблено форми такої звітності відповідно до інформаційних запитів, використання яких дозволяє здійснювати контроль за ходом виконання проєкту для підприємств ІТ сфери різного спрямування. Для забезпечення належної організації аналізу ефективності ІТ-проєктів запропоновано згрупувати планування і структурування роботи ІТ-підприємства за наявними ресурсами та бажаними результатами, з використанням комбінованого підходу до департаменталізації, застосовуючи, за потреби, кожний з її типів чи групу типів одночасно. Враховано за можливість кожного з працівників працювати не лише в одному ІТ-проєкті, а виконувати роботи в різних ІТ-проєктах. Рекомендований підхід до аналізу ефективності ІТ-проєкту враховує інтереси замовника та виконавця, а також базується на поєднанні методів оцінки (витратних і фінансових) для продуктових та сервісних ІТ-підприємств. Запропоновано оцінку ефективності ІТ-проєкту здійснювати з позиції замовника за критеріями дотримання строків, бюджету та якості.