ВПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ ЩОДО УПРАВЛІННЯ РІЧКОВИМИ БАСЕЙНАМИ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЙ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

Abstract

У статті досліджено сучасний стан та перспективи впровадження інтегрованого управління водними ресурсами в Україні у контексті євроінтеграційних процесів та реалізації стратегій охорони природи. Особлива увага приділена гармонізації національної політики з вимогами Водної рамкової директиви ЄС, аналізу ефективності функціонування басейнового принципу управління та розробленню планів управління річковими басейнами. Розкрито вплив зовнішніх факторів, зокрема збройної агресії Російської Федерації, на екологічний стан водних ресурсів та на процеси формування стратегічних пріоритетів у сфері охорони природи. Висвітлено роль стратегічної екологічної оцінки у плануванні природоохоронних заходів та формуванні планів управління річковими басейнами (ПУРБ) як ключового інструменту інтеграції з європейськими екологічними стандартами. Проведено узагальнення нормативно-правової бази та інституційних механізмів, що регламентують управління річковими басейнами, із урахуванням міжнародного досвіду. Проаналізовано екологічні виклики – деградацію водних екосистем, забруднення поверхневих і підземних вод, зниження водності річок, посилення негативного впливу змін клімату, а також проблеми недостатнього фінансування природоохоронних заходів і обмеженої інституційної спроможності басейнових рад. На основі даних Державного агентства водних ресурсів України, міжнародних звітів і сучасних наукових публікацій сформульовано рекомендації щодо підвищення ефективності інтегрованого управління водними ресурсами. Запропоновано напрями гармонізації національної нормативно-правової бази з вимогами ЄС, впровадження сучасних методів моніторингу (дистанційне зондування, автоматизовані системи збору даних), а також фінансових механізмів із залученням міжнародних програм та приватного сектору. Наголошено на необхідності розвитку природоорієнтованих рішень, спрямованих на відновлення водних екосистем, підвищення кваліфікації спеціалістів і розширення участі громадськості у прийнятті рішень.